Російський авангард. Зародження пластичних іновацій

З 1905 по 1910 рр. в західноєвропейському мистецтві відбувається радикальна зміна естетичних настанов: французькі фовісти та німецькі експресіоністи повністю переглядають відношення до кольору та малюнку, кубізм звільняє живопис від "чуттєвості", абстракціонізм - від предметності, футуризм, чиї інновації знаходяться за межами власної виразності, вносить у мистецтво дух нігілізму та агресії. Стан, у якому зрештою опиняється образотворче мистецтво ХХ століття, можна назвати перманентною естетичною революцією. Феномен мистецтва ХХ століття, що визначають терміном "російський аванґард", не збігається з певною конкретною художньою програмою чи стилем. Цей термін остаточно закріплюється за радикальними новаторськими течіями, що складаються в російському мистецтві в довоєнні – 1907-1914 рр. і що виходять на авансцену в роки революції, а досягають зрілості у перше післяреволюційне десятиріччя. Різноманітні течії художнього аванґарду об'єднує рішучий розрив не лише з академічними традиціями й еклектичною естетикою XIX ст., але й з новим мистецтвом стилю модерн. Спільним для російського аванґарду була радикальна відмова від культурного спадку, повне заперечення наступництва/спадковості у художній творчості і поєднання деструктивного і творчого начал: духу нігілізму та революційної агресії з творчою енергією, спрямованою на створення принципово нового в мистецтві та інших сферах життя.

Лекція читається російською мовою.

Лектор

Олена Боримська

Мистецтвознавець, викладач курсів з “Мистецтва ХХ ст.”, “Музеєзнавства”, “Мистецтва Cтародавнього світу” в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури, куратор виставкових проектів «Реалізми ХХ ст.”, “Сімейна художня традиція”, “Мистецтво “Срібної доби”, “Ангел і демон” (колекція творів М.О.Врубеля) в Київському музеї російського мистецтва, куратор соціально-культурного проекту “Арт-Міст”, завідувач науковим відділом експозиційно-виставкової роботи Київського музею російського мистецтва.   “Лише збагнувши сутність інновацій художньої практики авангарду, можна зрозуміти мистецтво сьогодення.”