Сергій Григор'єв. Прийом до комсомолу. 1949
Мистецтво має величезний потенціал для саморозвитку і самовідновлення.
Валерій Басанець. Одеський пейзаж. 1967
Алла Горська, Опанас Заливаха, Людмила Семикіна та ін.
Ескіз вітражу для Київського університету. 1964
Ці художники скоріше працюють з абсурдом, який породжує радянська система, вони виокремлюють, виявляють оці неспівставності, які можна скоріше висміяти, ніж препарувати, як це робить московський концептуалізм. Сам цей світ створює зовсім іншу атмосферу.
Юрій Лейдерман, Ігор Чацкін. Способи вбивства прапором (перформанс у квартирі Леоніда Войцехова). 1984 рік
Арсен Савадов, Георгій Сенченко. Печаль Клеопатри. 1987. 275 х 330 см
Катерина Лисовенко, 2022
Тут також звучить цей спротив, це напруження, трагізм, і в той же час, мені здається, є відчуття включенності, залученості, неможливості бути осторонь.
Інтервʼю записала та підготувала Валерія Наседкіна