-
1 лекція
Що таке мистецтво?
Про те, що таке мистецтво, сперечаються давно. У нашій оповідці ми спробуємо коротко окреслити, як означували мистецтво за часів античної Греції та Риму; якими шляхами слово «мистецтво» потрапило до української мови; у чому полягає сутнісна природа та соціальна значущість мистецтва згідно з його головними трьома властивостями: репрезентацією, вираженням і формою.
-
2 лекція
Як з'явилося мистецтво?
З чого починати історію образотворчого мистецтва? Із плям, рисок чи більш складних візуальних образів? У цьому треку міркуємо про те, як виникло образотворче мистецтво, а головне – як зламалися усталені стереотипи про його розвиток із відкриттям печери Шовé, стіни якої вкриті натуралістичними зображення звірів. Ми також приділимо увагу знаковій природі мистецтва як одного зі способів комунікації від прадавніх часів до сьогодення.
-
3 лекція
Чому люди почали створювати образи?
Найочевиднішою відповіддю на питання «чому люди почали створювати образи» є та, що один зі способів сприйняття навколишнього світу зоровий. Ми сприймаємо очима об’єкти навколишнього світу і потім відтворюємо їх у зображеннях. Однак картинка в мозку формується в дещо інший спосіб, і почасти вона є вигадкою. Міркуючи про історію візуальних образів, спробуємо помислити, чому вони саме такі, якими ми їх знаємо.
-
4 лекція
Більше ніж зображення: символізм у мистецтві
Візуальні образи в усі часи мали вплив, адже вони щось означали для глядача. Здатність виражати щось, на що не здатні слова, – їх суперсила. Використання символів є одним зі способів, за допомогою яких художники вдаються до поглиблення значення картин та втілення творчого задуму. Спроможність символів утілювати ідеї та протистояти ординарному механічному відтворенню світу спричинило появу символізму як окремого напряму в мистецтві. Цю розмову присвячено низці символів, що в різні часи стали універсальними та широковживаними зображеннями «замість тисячі слів». А також згадаємо художників-символістів, які відкидали умовності натуралізму на користь поєднання форм і почуттів.
-
5 лекція
Що таке краса? Як ми оцінюємо мистецтво?
Відомий вираз Оскара Вайльда «Краса в очах того, хто дивиться» акцентує, що вона не існує сама по собі. Чи був би захід сонця або квітка красивими якби їх такими не означили люди? Дискусії довкруж поняття краси часто виникають у зв’язку із мистецтвом. Однак творам не обов’язково містити привабливі з точку зору смаків та естетик зображення, щоб викликати емоційні реакції чи наштовхувати на роздуми. Існує набір характеристик, що можуть бути вжиті до поняття «мистецький твір», однак краса – не один із них. Хоча саме красивими ми називаємо цілі твори або окремі деталі в них. Тож як сталося, що слово «краса» ми почали ототожнювати із мистецтвом? Про те, як ми оцінюємо мистецтво – піде розмова у цьому треку.
-
6 лекція
Як мистецтво впливає на суспільство?
Силу мистецтва точно не варто недооцінювати. Воно відіграє вирішальну роль у відображенні суспільної думки та культурної ідентичності. В усі часи мистецтво утілює та віддзеркалює світогляд, традиції та досвід, зберігаючи їх для майбутніх поколінь. Через візуальну оповідь мистецтво транслює складні суспільні та культурні наративи. А іноді саме за допомогою мистецтва пропагуються певні ідеали та цінності. Одним із яскравих напрямів в мистецтві, що виявляв зв'язок із новим світоглядними засадами початку 20 століття, став футуризм. Про різні його прояви та форми розповідаємо у нашій лекції.
-
7 лекція
Геній чи ремісник? Хто створює мистецтво?
Іноді геніїв ототожнюють з провидцями, адже вони здатні бичити світ ширше і часто діють наввипередки, створюючи новації, що потім трансформуються у всезагальний рух чи стиль. Ми не піддаємо сумніву те, що Леонардо да Вінчі або Пабло Пікассо – геніальні митці. І все що вони створили, ми безапеляційно зараховуємо до шедеврів. Однак існує плеяда менш відомих і геть невідомих авторів. Їхній доробок від цього не втрачає цінності. Навпаки, нині спостерігається ситуація, коли вже дуже багато сказано про суперзірок у мистецтві, і увага дослідників спрямовується в бік тих, кого раніше нею обділили. Тож ця розмова – своєрідна провокація, у якій ми зосередимося на опозиції «геній – ремісник» і разом поміркуємо про тих людей, хто створює мистецтво.
-
8 лекція
Чому деякі твори вважають шедеврами, а інші – ні?
Чи насправді є шедеврами портрет Джоконди чи Чорний квадрат? Адже такого значення вони набули у зв’язку зі збігом обставин та за участю зацікавлених людей: дослідників, колекціонерів, музейників. Однак що стає причиною висування мистецьких творів на цю номінацію і перемога в ній? Про механізми та критерії визначення одних творів шедеврами, а інших – ні поговоримо упродовж лекції. Спойлер – не все так однозначно у світі шедеврів, адже начебто ординарні і непомітні сьогодні – завтра такі твори можуть стати визнаними шедеврами. Про те, що робить твір шедевром – поміркуємо під час розмови.
-
9 лекція
Хто визначає цінність мистецтва?
Погодимося, що всі мистецькі твори всіх часів безцінні, адже є частиною спільної культурної спадщини людства. Однак існує арт ринок, що діє за своїми правилами і законами. У такому разі мистецтво перетворюється на продукт, головним еквівалентом цінності якого якраз і є ціна. Чим вища вона, тим більш успішним і відомим є автор. Однак як визначити вартість мистецького твору і що може вплинути на її величину? А головне – кому належить визначити цю вартість? Експертам, культурним діячам чи публіці? Про це і поговоримо.
-
10 лекція
Чи має мистецтво відображати реальність?
Мистецтво і реальність від самого початку перебувають у непростих взаєминах. З одного боку – навколишня дійсність та її відображення лежать в основі образотворчого мистецтва; з іншого – змальовування реальності завжди суб’єктивне, адже елементи зображення компонують відповідно до замислу, і картина у результаті є сконструйованою, а отже з реальністю як такою має небагато спільного. Однак мистецтву не обов’язково детально відтворювати навколишній світ, аби привернути увагу до усіх його сторін. Твори нефігуративного чи концептуального мистецтва часом здатні більше розповісти про злободенні та серцезворушні питання, ніж реалістична картина. Здатність мистецтва через алегоричні та абстрактні форми відображати актуальні процеси в суспільстві – у фокусі нашої розмови.
-
11 лекція
Чому одні твори викликають емоції, а інші залишають байдужими?
Мистецтво здатне пробуджувати емоції, адже ми сприймаємо його органами чуття. Завдяки синестезії, тобто синтезу кількох відчуттів, ми навіть здатні чути кольори, або тепло чи холод від картин. Але чи всі мистецькі твори повинні змушувати нас щось відчувати? Адже певні образи і скульптури створювали не для людських очей. Ба більше, існували цілі періоди в історії мистецтва, в яких раціональне превалювало над емоційним і навпаки. Тож цю розмову присвятимо роздумам про аполлонічне і діонісійське в мистецтві, себто про розум і почуття.
-
12 лекція
Чому сучасне мистецтво часто виглядає "дивно"?
Коли почалося сучасне мистецтво? На це питання не так просто відповісти, адже ми традиційно поділяємо мистецтво на класичне, що розвивалося відповідно до мети художників максимально натуралістично відтворити об’єкти навколишнього світу; та сучасне, що поступово пориває із фігуративністю та класичними зображальними принципами. Історики мистецтва розпочинають цей процес трансформації мистецтва із другої половини 19 століття. Саме тоді виникли передумови для оновлення мистецьких форм. Згодом такий розрив став все більш відчутним і нині все, що автор може назвати мистецтвом, автоматично ним стає. Форми контемпорарі арт часом дуже відразливі чи незрозумілі. На прикладі кількох відомих зразків таких мистецьких форм поміркуємо про сучасне мистецтво в усьому розмаїтті його форм.
-
13 лекція
Яке майбутнє чекає на мистецтво?
Колись теоретик культури Теодор Адорно написав, що «писати вірші після Освенцима – варварство, і це підточує саме усвідомлення, чому нині писати вірші неможливо». Однак, поезія не зникла, як і образотворче мистецтво. У світі, що стоїть на порозі карколомних змін і зламу світоглядних засад мистецтву відводиться чільна роль. Воно, як ніщо інше, реагує на такі зміни. Складно спрогнозувати, яке майбутнє чекає на мистецтво, однак ми можемо помислити це на прикладі того, як виглядають мистецькі практики цих днів. Вони якраз і є віддзеркаленням майбутнього, що все стоїть на порозі.
-
14 лекція
Втрачене мистецтво
Хоч мистецтво нібито й вічне та може існувати набагато довше, ніж його творці, воно так само крихке і вразливе. Не лише час, але й самі люди становлять для мистецтва небезпеку. Ця розмова про те, як ми сприймаємо втрати та псування пам’яток мистецтва. Поетизація руїн, пошкоджені залишки античних споруд й поламані скульптури, зруйновані міста та фрагментарні артефакти – у фокусі нашої уваги.
-
15 лекція
Мистецтво і візуальна культура: засилля образів
Ми оточені візуальними образами, бажаними та непроханими, що формують наше візуальне середовище. У цій розмові спробуємо відповісти на питання: як функціонують образи візуальної культури? Як ми взаємодіємо із зображеннями та піддаємося їх впливу? А головне, розглянемо зв'язок між мистецтвом та візуальною культурою. Наша мета: з’ясувати як соціальні, географічні, часові та культурні локації можуть впливати на спосіб бачення.
