Релігія: дисбаланс як даність
Етика як відновлення балансу
Ми не можемо уявити людську природу без милосердя бо в певних історичних моментах воно є надзвичайно важливим
«Політичне», яке вийшло за межі полісу і потрапило у національну державу
Головні рушії: мета чи страх?
Арістотель вважав, що «політичне» не є природним, воно є штучним, вигадкою
Держава як гарант безпеки, якому ми готові віддати частину своєї свободи
Держава як арбітр і поява «громадянського суспільства»
Між Левіафаном і підданими має бути «громадянське суспільство», тобто люди, які здатні до самоорганізації
Вести за собою мають технократи, а не поети та казкарі
Помилки популістів і руссоїстів
Якщо зрозуміти демократію в дуже спрощеному вигляді, як волю народу, то це дуже небезпечно
Верховенство права чи «воля народу»