Старе місто нелегко сприймає вторгнення міста нового. Вони намагаються поглинути одне одного, перетворюючи ворога на самого себе. Виходить своєрідний синтез у різних формах: виразних, гармонійних чи непримиренних. Розберемося в естетиці середовища, де новітня архітектура «проростає» крізь історичну і утворюється "нова єдність". Поговоримо про зв'язок місця і об'єкта, про виявлення історичних шарів, про цінність пустоти історичних площ. Подивимось на прикладах, як працюють конкретні правила включення сучасної архітектури у існуючу історичну забудову. А також, як може бути не тільки гармонійне включення нового об'єкту, а ще й композиційно-досконалий розвиток історичної архітектури шляхом реконструкції і додавання нових частин і функцій. І особлива якість архітектурного оточення вулиці чи площі – стан єдності у різноманітті середовища, коли нові об'єкти ніби завершують містобудівну композицію і всі будинки різних часів утворюють архітектурно-історичний діалог.