Офлайн-курс

/

6 000 грн

Початок курсу 21 жовтня

План курсу

Назва лекції

Лектор

Дата

Локація

Вступ до цивілізаційної історії

Михайло Кірсенко

21.10.20 / 19:00 — 21:00

Освітня станція 31в1

Давні цивілізації Південної Азії

Михайло Кірсенко

28.10.20 /
19:00 — 21:00

Освітня станція 31в1

Давні цивілізації Близького Сходу. Ч. 2

Михайло Кірсенко

11.11.20 /
19:00 — 21:00

Освітня станція 31в1

Давні цивілізації Близького Сходу. Ч. 3

Михайло Кірсенко

18.11.20 /
19:00 — 21:00

Освітня станція 31в1

Цивілізація Давньої Греції. Ч. 1

Михайло Кірсенко

25.11.20 /
19:00 — 21:00

Освітня станція 31в1

Цивілізація Давньої Греції. Ч. 2

Михайло Кірсенко

02.12.20 /
19:00 — 21:00

Освітня станція 31в1

Цивілізація Давнього Риму. Ч. 1

Михайло Кірсенко

09.12.20 /
19:00 — 21:00

Освітня станція 31в1

Цивілізація Давнього Риму. Ч. 2

Михайло Кірсенко

16.12.20 /
19:00 — 21:00

Освітня станція 31в1

Цивілізація Давнього Риму. Ч. 3

Михайло Кірсенко

23.12.20 /
19:00 — 21:00

Освітня станція 31в1

Показати більше

Люди прагнуть збагнути, хто ми і звідки, куди простуємо (Quo vadis?), на що сподіваємось. В часі й просторі Україна на перехресті культур зазнає впливів звідусіль. Зі сходу світло, із заходу закон і добробут (Ex Oriente lux, ex Occidente lex et luxus). Історія — вчителька життя (magistra vitae), зарадить, якщо не уникати складних питань. Порівняємо ментальність і спосіб життя Європи, ісламського світу, Далекого Сходу, Південної Азії, Тропічної Африки, Америки. Зрозуміємо соціальні, економічні, політичні, моральні, екологічні, демографічні проблеми конвергенції й глобалізації та яким чином їх розв’язувати.

Вступ до цивілізаційної історії

Поміркуємо про витоки — де і як відбувся якісний стрибок із дикунства і варварства до рільництва, тваринництва, ремесла, спільних ознак і локальних рис цивілізацій, який спадок відтоді засвоєно або замінено на досконаліші взаємини. Почнімо подорож там, де кілька тисячоліть тому виникали міста, писемність, іригація, металообробка. Піднебесна Серединна імперія Китаю пишалася Великим муром, шовком, порцеляною. Вона справила вплив на північних сусідів — Японію, Корею, Тибет. В Індії Могенджо Даро і Гараппа передували навалі аріїв, формувались політеїзм, касти, віра в реінкарнацію, брахманізм і буддизм, намисто розлогої периферії від Гімалаїв до Індокитаю та Індонезії.

Давні цивілізації Південної Азії

Моря сполучали, а гори і пустелі відокремлювали. В Родючому Півмісяці від Месопотамії до Єгипту виникли теократія, самобутні епоси. Шумер і Аккад впровадили колесо, вели облік. Вавилон підніс астрономію, астрологію, кодифікацію.

Давні цивілізації Близького Сходу. Ч. 1

Ассирія жахала військом і укладала гліптотеку клинопису. Хуррити Мітанні загнуздали коней, поширили залізо. Хетти шарпали країну фараонів, яка кілька тисячоліть вражала світ пірамідами, ієрогліфами, зооморфним пантеоном.

Давні цивілізації Близького Сходу. Ч. 2

У Малій Азії Лідія почала карбувати монети. Персія Ахеменідів толерувала різні народи, проклала шляхи між сатрапіями, роз’єднала військо і цивільну владу. Торгівельна Фінікія дала абетку, заснувала колонії навколо Середземного моря. Юдеї Ізраїлю започаткували монотеїзм.

Давні цивілізації Близького Сходу. Ч. 3

До міфології Еллада додала філософію та історію. Завдячуємо їй поняттями аристократії, демократії, олігархії, охлократії, плутократії, монархії, анархії, політики, архітектури. Спільна говірка (κοινὴ) еллінізму служила спілкуванню (lingua franca) знаного світу (οἰκουμένη).

Цивілізація Давньої Греції. Ч. 1

В конфронтації Афін (Атени) зі Спартою (Лакедемон), Фів (Теби) з Македонією, Греції з Персією, Риму з Карфагеном дехто вбачав аналог боротьби Британії з Іспанією, Франції з Німеччиною, Японії з Китаєм, Америки з Росією, влади моря (θαλασσοκρατέω) з суходолом, вільного плюралізму з клерикалізмом і догматичністю, капіталізму з комунізмом, метрополій з колоніями, лібералізму з авторитаризмом і тоталітаризмом, свободи ( Έλευθέρια) з рабством, розуму з хаосом.

Цивілізація Давньої Греції. Ч. 2

Дещо сумнівні, але корисні порівняння дають змогу розуміти логіку, сенс буття (raison d'être). Греки-ідеалісти омріяли утопії суспільного ладу, римляни-прагматики воліли посади (magistrates) за потребою.

Цивілізація Давнього Риму. Ч. 1

Завдяки громадському самоврядуванню (Res Publica), зброї й дисципліні легіонів, правосвідомості Рим сварив і долав (divide et impera) ворогів, виріс у мегаполіс у багатонаціональному конгломераті універсальної імперії. Грека і латина стали мовами гуманітарної освіти, науки, дипломатії, адміністрації, юриспруденції, християнства (Urbi et Orbi).

Цивілізація Давнього Риму. Ч. 2

Кризи гіпертрофії, опір повстань, сепаратизм провінцій, сваволя і чвари цісарів, навали і міграції варварів занапастили цей утвір. Занепад Риму позначив еволюцію з античності до Середньовіччя і Ренесансу.

Цивілізація Давнього Риму. Ч. 3

Лектор

Михайло Кірсенко

Професор, доктор історичних наук, заслужений діяч науки і техніки, фахівець з міжнародних відносин і порівняльних цивілізацій. Працював у навчальних закладах і аналітичних осередках Європи й Америки, виховав кільканадцять дисертантів і тисячі науковців, викладачів, дипломатів, політиків, службовців, підприємців з майже дев’яноста держав. Заснував кафедри в Києво-Могилянській і Дипломатичній академіях України, вільно володіє кількома мовами, консультує урядові установи.

Вивчає історію України, Сполучених Штатів, Західної та Східно-Центральної Європи. Видав друком понад двісті авторських публікацій: монографії, статті, рецензії, глави спільних робіт в Україні, Австрії, Бенілюксі, Італії, Німеччині, Польщі, Росії, Франції та інде. Брав участь у Пан’європі в Швейцарії, в Генеральній Асамблеї Об’єднаних Націй, у півтораста міжнародних конференціях. Одержав Відзнаку МЗС України та інші урядові нагороди на батьківщині й за кордоном.