Навчання
/
Відеокурс
6 модулів, 14 лекцій
2 500 грн
Читаємо філософів: Мак'явеллі, Декарт, Русо, Кант, Геґель, Ґумбрехт
Філософія
На прикладі ключових текстів різних філософів розглянемо зв’язок влади, мислення і поступу. У фокусі – модерний поворот від теоцентричної до антропоцентричної картини світу. Розберемо до яких інтелектуальних, політичних та інституційних трансформацій у Європі він спонукав.
Реєстрація на курс
Європейський авангард початку ХХ століття
Європейський авангард початку ХХ століття
Про курс
Мак’явеллі і Декарт, які були майже сучасниками, розташували суб’єкта в осерді як політичного (Мак’явеллі), так і епістемічного (Декарт) досвіду. Влада не божественна, тому треба вчитися утримувати її. Джерелом певності нашого знання є суб’єкт, а не трансцендентний «досвід», який годі висловити.
Поступ не конче поліпшує наші звичаї, а розвитку наук сприяють радше наші недоліки, а не чесноти (Русо). Ба більше, концентрація на теоретичному досвіді може призвести до втрати просторового та тілесного елементів нашого буття у світі (Ґумбрехт).
Чи можна за допомогою брехні чинити добро, та чи можливий добрий вчинок поза конкретною ситуацією (Кант)? Чому філософське мислення не може бути абстрактним, а завжди є конкретним (Геґель)?
Ці провокативні ідеї і питання і будуть розглянуті під час курсу на прикладі філософських текстів згаданих мислителів.
Поступ не конче поліпшує наші звичаї, а розвитку наук сприяють радше наші недоліки, а не чесноти (Русо). Ба більше, концентрація на теоретичному досвіді може призвести до втрати просторового та тілесного елементів нашого буття у світі (Ґумбрехт).
Чи можна за допомогою брехні чинити добро, та чи можливий добрий вчинок поза конкретною ситуацією (Кант)? Чому філософське мислення не може бути абстрактним, а завжди є конкретним (Геґель)?
Ці провокативні ідеї і питання і будуть розглянуті під час курсу на прикладі філософських текстів згаданих мислителів.
Що поєднує таких, здавалося б, різних філософів як Декарт і Мак’явеллі, Русо і Ґумбрехт, Кант і Геґель?
Як відбувається навчання?
Курс складається з 6 модулів, а загалом з 14 відеолекцій для самостійного опанування. Ви можете переглядати їх, коли і де вам зручно
Відеокурс
У комплекті з відеолекціями ви отримаєте перелік додаткової літератури, а також пройдете тест для перевірки засвоєних знань
Додаткові матеріали
Доступ до відеокурсу буде гарантовано зберігатися для вас упродовж року
Доступ до курсу
Чому варто обрати цей курс?
Щоб ґрунтовно ознайомитеся з ідеями та авторами Модерної доби, адже, приміром, можна буде простежити вплив Декарта на сучасну дискусію (Ґумбрехт)
/
Щоб подолати стереотипи щодо філософії завдяки Геґелю та його спростування уявлення про абстрактний характер філософського знання
/
Щоб навчитися читати філософські тексти та тлумачити їх
/
Програма курсу
«Метафізичні медитації» Декарта розпочинають нову добу в інтелектуальній історії Європи, адже саме Декарт винайшов суб’єкта і саме в суб’єктивності («я мислю») вбачав джерело певності нашого знання. Під цим оглядом Декарт відмовився від попередньої традиції, яка таке джерело шукала у «досвіді» трансценденції.
У лекції йтиметься про модель легітимації влади у «Володарі» Мак’явеллі. У творі Мак’явеллі перетинаються ренесансні і модерні уявлення про владу, а також зазнає радикального переосмислення постать суверена, влада якого вже не має божественного походження, а отже, суверен повинен чинити раціонально, щоби утримувати владу.
У творі, завдяки якому Русо вперше зажив слави, читач відразу стикається з питанням, яке, можливо, для людини того часу лунало не так актуально як для нас зараз: чи сприяє поступ наук і мистецтв поліпшенню моралі і звичаїв?
Про Кантів категоричний імператив – моральний закон – чула чи не кожна освічена людина, проте існує чимало його інтерпретацій, а надто неприхильних до Канта та його моделі морального чинення. А якщо зважити ще й на те, що сам Кант у пізньому творі «Про гадане право брехати з людинолюбства» дає підстави для такої неприхильності, то це вчення вимагає докладного розгляду. Адже, здається, пізній Кант суперечить собі ж молодшому.
У 1807 році, коли Геґель з Єни переїхав до Бамберґа, де став головним редактором місцевої газети, він написав невелику статтю «Хто мислить абстрактно?», у якій обґрунтовує на перший погляд суперечливу тезу: абстрактно мислять не освічені люди, а неосвічені. І філософія, за Геґелем, аж ніяк не абстрактне, а навпаки – конкретне знання. Ця теза тісно пов’язана з його чільним раннім твором «Феноменологія духу», який він завершив восени 1806 року. У лекції йтиметься про контекст статті «Хто мислить абстрактно?»: як ця його суперечлива теза, викладена в маленькому творі, пов’язана з його епістемологією.
Німецько-американський літературознавець і філософ Ганс Ульрих Ґумбрехт зажив слави за межами суто академічного кола завдяки своїй провокативній книзі «Продукування присутності. Що значення не може передати». Головна її теза полягає в тому, що ми втратили матеріальний вимір нашого стосунку до світу і зосередились на значенні та його приписуванні всьому, з чим стикаємось у нашому житті. Так званій «культурі значення» він протиставляє «культуру присутності», під якою розуміє наше буття у просторі. У лекції йтиметься про підстави Ґумбрехтової критики, а також про її недоліки.
Лектор
Іван Іващенко
Кандидат філософських наук, викладач Амерікан Юніверсіті Київ. Вчився і стажувався у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка, Єнському університеті Фрідріха Шиллера, університеті Мартіна Лютера (Галле, Німеччина) та університеті Піттсбурга (США).
Формат навчання
Переглядайте лекції, коли вам зручно
Мова викладання – українська
Курс підійде як слухачам, які бажають познайомитися з темою, так і тим, хто хоче впорядкувати вже набуті знання
Після оплати ви отримаєте лист з описом процесу навчання та посиланням на особистий кабінет, де з'являться записи лекцій
Якщо ви маєте додаткові питання, радо відповімо на них за телефоном (095) 493 04 04