Навчання
Офлайн-курс
/

Нейрофілософія

Філософія
Наш мозок неспроможний відрізнити правдоподібну картину від реальності, тому, щоб зрозуміти, чому і в чому саме ми помиляємось, слід знати, як він працює. XXI століття обіцяє стати добою нейронаук, адже на часі — дослідження найскладнішого з відомих нам наукових об’єктів.
Click to order
Ваше замовлення
Total: 
Ваше ім`я
Ваша електронна адреса
Ваш телефон
Промокод
Можлива зміна дати старту на 21.09.21 та дня проведення занять на вівторки.

Про курс

Одвічне протистояння природничого і гуманітарного знання створює хибне враження, що філософія і нейронаука несумісні.
Автор найвідомішої новочасної теорії свідомості Рене Декарт власноруч проводив досліди з фізіології. Чому ж сучасні філософи вважають, що не потребують знання про мозок? Філософія натомість володіє тим обширом знань про культуру, суспільство, мораль і мислення, який з вузької позиції окремо взятої науки є недосяжним.

Нейрофілософія відкриває філософію для нейронауковців і нейронауку для філософів. Скажімо, нейронауковці стверджують, що свобода волі є ілюзорною, а психологи — що знання про це робить людей безвідповідальними. Нейрофілософія ж навчає, як жити з викликом свідомості поясненої, але не звільненої від обов'язків, а отже — вдосконалює самопізнання.
Як буде проходити курс
До кожної лекції ви отримаєте презентації та перелік матеріалів та літератури для самостійного опанування
Додаткові матеріали
Офлайн-курс,
5 лекцій
Лекції проходитимуть у Освітній станції 31В1 щочетверга о 19:00. Тривалість однієї лекції — 2 години. Також можна придбати онлайн-трансляцію курсу
Після закінчення курсу ви отримаєте сертифікат
Сертифікат

Для кого цікавий цей курс?

/
Для тих, хто цікавиться нейрофілософією, нейроетикою та нейронаукою загалом
/
Для тих, хто хоче вдосконалити самопізнання
/
Для тих, хто хоче розібратися, як працює наш мозок, що впливає на наші рішення, вибір та свідомість

План курсу

23.09 | 1 ЛЕКЦІЯ
Нейрофілософія — новий шлях до пізнання свідомості
Наш мозок неспроможний відрізнити правдоподібну картину від реальності, тому, щоб зрозуміти, чому і в чому саме ми помиляємось, слід знати, як він працює. XXI століття обіцяє стати добою нейронаук, адже на часі — дослідження найскладнішого з відомих нам наукових об’єктів. Що суттєво нового дізналася наука про свідомість за останні 50 років?

Людина вважає себе вінцем творіння, але досі пасує перед найпростішими формами життя. Чому ж, попри подолання наукою найстрашніших хвороб, досі вистачає прибічників теорії змови і противників щеплень? Як часто помиляються науковці, і чи захищає наука від когнітивних викривлень? Чи відповідальна наука за злочини проти людства, і чи зміниться людська мораль внаслідок досліджень свідомості та мозку?
30.09 | 2 ЛЕКЦІЯ.........
«Мозку, пізнай самого себе!», або Навіщо існує самосвідомість
Самосвідомість, «Я», самість, особистість — те, що, на думку багатьох філософів, відрізняє людину від тварин. Але тест на самосвідомість долають, крім людини, кілька видів тварин, а немовлята не впізнають себе у дзеркалі. Самосвідомості не існує, коли ми з’являємось на світ, й іноді вона не супроводжує життя до самого кінця. Тоді навіщо вона існує? Якщо свідомість і мозок є одним і тим самим, чому мозок «знає» раніше, ніж «Я»? Хто у такому разі ухвалює рішення? Чи матимуть правові наслідки емпіричні дослідження мозку? Чи можливе превентивне правосуддя на нейрозасадах? Чи матиме штучний інтелект самосвідомість? Чому «Я» має значення для нас? Як інші можуть знати про мою свідомість щось, чого не знаю я?
07.10 | 3 ЛЕКЦІЯ.........
Мова, яка зробила нас людьми: «Від амеби до Айнштайна один крок - крок у мові»
Чи є мова унікальною здатністю людини? Мова – це інстинкт, картина світу чи засіб комунікації? Чи може існувати самосвідомість поза мовою? Мова – знаряддя думки чи його творець? Чи однаково розуміють світ люди, котрі розмовляють різними мовами? Скільки мовних центрів у мозку? Чому немовлята розрізняють іноземні мови на слух краще, ніж дорослі? Чим відрізняється мозок білінгва? Людина завдяки мові є просто найбалакучішою твариною чи вінцем еволюції? Що спільного між жінками, вогнем і качкодзьобом? З цими питаннями розбиратимемось на лекції за допомогою теорій Л.Вітгенштайна, К.Поппера, Н.Хомського, С.Пінкера, Дж.Лакоффа.
14.10 | 4 ЛЕКЦІЯ.........
«Ми всі тут не при своєму розумі: і ти, і я», або Чого філософія може навчитися у психіатрії і неврології. Досвід свідомий та несвідомий
Навіщо мозкові стани супроводжуються ментальними? Чому одні тілесні процеси усвідомлюються, а інші протікають несвідомо, та які з них важливіші?
Історії пацієнтів цікавіші за романи. Хвороби, які схожі на сюжети фантастичних фільмів. Життя зі знаком плюс як синестезія чи зі знаком мінус як афазії дозволяє зазирнути за лаштунки норми свідомості. Та чи не є сама ця норма вигаданою? Адже звичайний сон є щоденним виходом за межі реальності, а більша частина праці мозку полягає у її конструюванні, а не відтворенні. Чому сновиди неосудні? Чи можна стати генієм після травми? Чому Ван Гог зловживав жовтою фарбою? Філософія традиційно описує внутрішній світ дорослої повносправної людини, відтак ігноруючи бурхливі ментальні всесвіти, які відкриваються дослідникам когнітивних відхилень.
21.10 | 5 ЛЕКЦІЯ.........
Зоряне небо над головою і нейрони у мені: якої моралі навчає нейроетика
Ми вважаємо, що наші рішення –— раціональні та виважені, вчинки — справедливі й обґрунтовані. Однак емоції відіграють набагато більшу роль в ухваленні рішень, ніж ми схильні думати. Нейроетика стверджує: наш розум лише раціоналізує вибір, який ми робимо здебільшого несвідомо, а моральна дистанція між людьми та «іншими нелюдськими тваринами» значно менше, аніж видається. Якщо не публічна мораль, то що керує нашим вибором, змушує турбуватись про інших людей і зав’язувати стосунки? Чому не варто шукати «гормонів щастя», і який стосунок нейромедіатори мають до етики? Від чого більше зла: від емоцій і природної агресії чи від розуму? Чи етично покращувати когнітивні здібності за допомогою пігулок? А якщо штучно покращене людство буде більш справедливим, ви все ще готові захищати вроджений моральний закон?

Лекторка

Олена Комар

Кандидатка філософських наук, викладачка КНУ ім. Тараса Шевченка. Фахівчиня з філософії свідомості та нейрофілософії. Досліджує когнітивну науку, аналітичну філософію та теорії штучного інтелекту. Публіцистка, перекладачка та авторка курсів.
Локація:
Освітня станція 31В1 – сучасний простір у затишному дворику центра Києва з терасою та камерною атмосферою.
Формат навчання
На вас чекає спільнота однодумців та інтелектуальні розмови. А також додаткові матеріали для самостійного опанування тем.
Мова викладання - українська.
Кількість місць на курсі обмежена. Ми проводимо лекції, дотримуючись усіх рекомендації МОЗ, здійснюємо регулярну санітарну обробку лекційної зали та дезінфекцію всіх контактних поверхонь.

У разі недобору групи, курс буде скасовано та повернено сплачені кошти.
Курс розрахований для будь-якого рівня знань.
Якщо ви маєте додаткові питання, радо відповімо на них за телефоном
(095) 493 04 04
3 600 грн
Лекції в Освітній станції 31В1
1 800 грн
Онлайн-трансляція курсу
Матеріали з журналу
Нейрофілософія
Група на цей курс вже набрана, але ви можете зареєструватися на курс, що відбудеться у наступному сезоні Весна' 22
Ваше ім`я
Ваша електрона адреса
Ваш телефон