Навчання
Онлайн-курс
/

Нейрофілософія

Філософія
Наш мозок неспроможний відрізнити правдоподібну картину від реальності, тому, щоб зрозуміти, чому і в чому саме ми помиляємось, слід знати, як він працює. XXI століття обіцяє стати добою нейронаук, адже на часі — дослідження найскладнішого з відомих нам наукових об’єктів.
Відеокурс, 4 лекції
1 600 грн
Реєстрація на курс 
Історія класичного мистецтва
Ваша електрона адреса
Ваше ім`я
Ваш телефон
Click to order
Ваше замовлення
Total: 
Ваше ім`я
Ваша електронна адреса
Ваш телефон
Промокод

Про курс

Одвічне протистояння природничого і гуманітарного знання створює хибне враження, що філософія і нейронаука несумісні.
Автор найвідомішої новочасної теорії свідомості Рене Декарт власноруч проводив досліди з фізіології. Чому ж сучасні філософи вважають, що не потребують знання про мозок? Філософія натомість володіє тим обширом знань про культуру, суспільство, мораль і мислення, який з вузької позиції окремо взятої науки є недосяжним.

Нейрофілософія відкриває філософію для нейронауковців і нейронауку для філософів. Скажімо, нейронауковці стверджують, що свобода волі є ілюзорною, а психологи — що знання про це робить людей безвідповідальними. Нейрофілософія ж навчає, як жити з викликом свідомості поясненої, але не звільненої від обов'язків, а отже — вдосконалює самопізнання.

Як буде викладатися курс

Відеокурс, 4 лекцій
Тривалість однієї лекції — дві години.
Додаткові матеріали
До кожної лекції ви отримаєте презентації з візуальними матеріалами.
Доступ до відеокурсу гарантовано протягом року
Ви можете переглядати відеокурс у своєму особистому кабінеті у зручний для вас час протягом року.

Для кого цікавий цей курс?

/
Для тих, хто цікавиться нейрофілософією, нейроетикою та нейронаукою загалом
/
Для тих, хто хоче вдосконалити самопізнання
/
Для тих, хто хоче розібратися, як працює наш мозок, що впливає на наші рішення, вибір та свідомість

План курсу

Лекція 1
Нейрофілософія — новий шлях до пізнання свідомості
Наш мозок неспроможний відрізнити правдоподібну картину від реальності, тому, щоб зрозуміти, чому і в чому саме ми помиляємось, слід знати, як він працює. XXI століття обіцяє стати добою нейронаук, адже на часі — дослідження найскладнішого з відомих нам наукових об’єктів. Що суттєво нового дізналася наука про свідомість за останні 50 років?

Людина вважає себе вінцем творіння, але досі пасує перед найпростішими формами життя. Чому ж, попри подолання наукою найстрашніших хвороб, досі вистачає прибічників теорії змови і противників щеплень? Як часто помиляються науковці, і чи захищає наука від когнітивних викривлень? Чи відповідальна наука за злочини проти людства, і чи зміниться людська мораль внаслідок досліджень свідомості та мозку?
Лекція 2
«Мозку, пізнай самого себе!», або Навіщо існує самосвідомість
Самосвідомість, «Я», самість, особистість — те, що, на думку багатьох філософів, відрізняє людину від тварин. Але тест на самосвідомість долають, крім людини, кілька видів тварин, а немовлята не впізнають себе у дзеркалі. Самосвідомості не існує, коли ми з’являємось на світ, й іноді вона не супроводжує життя до самого кінця. Тоді навіщо вона існує? Якщо свідомість і мозок є одним і тим самим, чому мозок «знає» раніше, ніж «Я»? Хто у такому разі ухвалює рішення? Чи матимуть правові наслідки емпіричні дослідження мозку? Чи можливе превентивне правосуддя на нейрозасадах? Чи матиме штучний інтелект самосвідомість? Чому «Я» має значення для нас? Як інші можуть знати про мою свідомість щось, чого не знаю я?

Лекція 3
«Ми всі тут не при своєму розумі: і ти, і я», або Чого філософія може навчитися у психіатрії і неврології. Досвід свідомий та несвідомий
Навіщо мозкові стани супроводжуються ментальними? Чому одні тілесні процеси усвідомлюються, а інші протікають несвідомо, та які з них важливіші?
Історії пацієнтів цікавіші за романи. Хвороби, які схожі на сюжети фантастичних фільмів. Життя зі знаком плюс як синестезія чи зі знаком мінус як афазії дозволяє зазирнути за лаштунки норми свідомості. Та чи не є сама ця норма вигаданою? Адже звичайний сон є щоденним виходом за межі реальності, а більша частина праці мозку полягає у її конструюванні, а не відтворенні. Чому сновиди неосудні? Чи можна стати генієм після травми? Чому Ван Гог зловживав жовтою фарбою? Філософія традиційно описує внутрішній світ дорослої повносправної людини, відтак ігноруючи бурхливі ментальні всесвіти, які відкриваються дослідникам когнітивних відхилень.
Лекція 4
Зоряне небо над головою і нейрони у мені: якої моралі навчає нейроетика
Ми вважаємо, що наші рішення –— раціональні та виважені, вчинки — справедливі й обґрунтовані. Однак емоції відіграють набагато більшу роль в ухваленні рішень, ніж ми схильні думати. Нейроетика стверджує: наш розум лише раціоналізує вибір, який ми робимо здебільшого несвідомо, а моральна дистанція між людьми та «іншими нелюдськими тваринами» значно менше, аніж видається. Якщо не публічна мораль, то що керує нашим вибором, змушує турбуватись про інших людей і зав’язувати стосунки? Чому не варто шукати «гормонів щастя», і який стосунок нейромедіатори мають до етики? Від чого більше зла: від емоцій і природної агресії чи від розуму? Чи етично покращувати когнітивні здібності за допомогою пігулок? А якщо штучно покращене людство буде більш справедливим, ви все ще готові захищати вроджений моральний закон?

Лекторка

Олена Комар

Кандидатка філософських наук, викладачка КНУ ім. Тараса Шевченка. Фахівчиня з філософії свідомості та нейрофілософії. Досліджує когнітивну науку, аналітичну філософію та теорії штучного інтелекту. Публіцистка, перекладачка та авторка курсів.
Формат навчання
Після оплати ви отримаєте лист з описом процесу навчання та посиланням на особистий кабінет, де з'являться записи лекцій
Мова викладання - українська
Курс підійде як слухачам, які бажають познайомитися з темою, так і тим, хто хоче впорядкувати вже набуті знання
Курс розрахований для будь-якого рівня знань
Переглядайте лекції, коли вам зручно
Якщо ви маєте додаткові питання, радо відповімо на них за телефоном (095) 493 04 04