Нейрофілософія

Наш мозок неспроможний відрізнити правдоподібну картину від реальності, тому, щоб зрозуміти, чому і в чому саме ми помиляємось, слід знати, як він працює. XXI століття обіцяє стати добою нейронаук, адже на часі — дослідження найскладнішого з відомих нам наукових об’єктів. Що суттєво нового дізналася наука про свідомість за останні 50 років?

Людина вважає себе вінцем творіння, але досі пасує перед найпростішими формами життя. Чому ж, попри подолання наукою найстрашніших хвороб, досі вистачає прибічників теорії змови і противників щеплень? Як часто помиляються науковці, і чи захищає наука від когнітивних викривлень? Чи відповідальна наука за злочини проти людства, і чи зміниться людська мораль внаслідок досліджень свідомості та мозку?

Самосвідомість, «Я», самість, особистість — те, що, на думку багатьох філософів, відрізняє людину від тварин. Але тест на самосвідомість долають, крім людини, кілька видів тварин, а немовлята не впізнають себе у дзеркалі. Самосвідомості не існує, коли ми з’являємось на світ, й іноді вона не супроводжує життя до самого кінця. Тоді навіщо вона існує? Якщо свідомість і мозок є одним і тим самим, чому мозок «знає» раніше, ніж «Я»? Хто у такому разі ухвалює рішення? Чи матимуть правові наслідки емпіричні дослідження мозку? Чи можливе превентивне правосуддя на нейрозасадах? Чи матиме штучний інтелект самосвідомість? Чому «Я» має значення для нас? Як інші можуть знати про мою свідомість щось, чого не знаю я?

Чи є мова унікальною здатністю людини? Мова – це інстинкт, картина світу чи засіб комунікації? Чи може існувати самосвідомість поза мовою? Мова – знаряддя думки чи його творець? Чи однаково розуміють світ люди, котрі розмовляють різними мовами? Скільки мовних центрів у мозку? Чому немовлята розрізняють іноземні мови на слух краще, ніж дорослі? Чим відрізняється мозок білінгва? Людина завдяки мові є просто найбалакучішою твариною чи вінцем еволюції? Що спільного між жінками, вогнем і качкодзьобом? З цими питаннями розбиратимемось на лекції за допомогою теорій Л.Вітгенштайна, К.Поппера, Н.Хомського, С.Пінкера, Дж.Лакоффа.

Навіщо мозкові стани супроводжуються ментальними? Чому одні тілесні процеси усвідомлюються, а інші протікають несвідомо, та які з них важливіші?
Історії пацієнтів цікавіші за романи. Хвороби, які схожі на сюжети фантастичних фільмів. Життя зі знаком плюс як синестезія чи зі знаком мінус як афазії дозволяє зазирнути за лаштунки норми свідомості. Та чи не є сама ця норма вигаданою? Адже звичайний сон є щоденним виходом за межі реальності, а більша частина праці мозку полягає у її конструюванні, а не відтворенні. Чому сновиди неосудні? Чи можна стати генієм після травми? Чому Ван Гог зловживав жовтою фарбою? Філософія традиційно описує внутрішній світ дорослої повносправної людини, відтак ігноруючи бурхливі ментальні всесвіти, які відкриваються дослідникам когнітивних відхилень.

Ми вважаємо, що наші рішення –— раціональні та виважені, вчинки — справедливі й обґрунтовані. Однак емоції відіграють набагато більшу роль в ухваленні рішень, ніж ми схильні думати. Нейроетика стверджує: наш розум лише раціоналізує вибір, який ми робимо здебільшого несвідомо, а моральна дистанція між людьми та «іншими нелюдськими тваринами» значно менше, аніж видається. Якщо не публічна мораль, то що керує нашим вибором, змушує турбуватись про інших людей і зав’язувати стосунки? Чому не варто шукати «гормонів щастя», і який стосунок нейромедіатори мають до етики? Від чого більше зла: від емоцій і природної агресії чи від розуму? Чи етично покращувати когнітивні здібності за допомогою пігулок? А якщо штучно покращене людство буде більш справедливим, ви все ще готові захищати вроджений моральний закон?