Українська музична історія

Народну музику часто порівнюють із колискою, корінням чи джерелом, із якого народжується національна музична традиція. Можна запропонувати й іншу метафору фольклору: це каміння — давнє, міцне, коштовне чи звичайне, оброблене чи необроблене. Комусь це каміння подобається, комусь — ні, хтось користується ним як матеріалом, а хтось — насолоджується його первісною красою, як у японському саду каменів. Буває каміння штучне — гарне, але несправжнє. Так сталося, що у ХХ столітті камінці українського фольклору частіше використовували для будівництва парадних показних палаців, ніж для дзен-медитації, а самі камінці нерідко були з пап’є-маше. Наш інтернет-час звалив все докупи, і в цій груді “народної музики” складно знайти справжній фольклорний скарб та відрізнити його від підробки. Спробуємо навчитися цього!

У більшості сучасних українців слово «хор» викликає найрізноманітніші асоціації – це і шкільний хор, і церковний хор, хор у музичній школі, сімейні свята, коли сходиться уся родина і співає пісень. Дехто згадує, як увесь стадіон співає державний гімн на спортивних змаганнях і, вражений, відмічає, яку це має надзвичайну об’єднувальну й натхненну силу. Інші згадують, як на концерті улюбленого виконавця разом із багатотисячним залом співали улюблений хіт. Так хорове мистецтво стає частиною життя кожного українця, незалежно від професії.

У лекції спробуємо зрозуміти, чому нас називають однією з найспівучіших націй? Як завдяки українському хоровому мистецтву ми можемо вивчати історію нашої держави, і розуміти певні історичні процеси? Як хорова капела стала представником України у світі? Ну і, звісно ж, згадаємо нашого «Щедрика»: історію створення, життя під чужим ім’ям та тріумфальне повернення!

Можна обурливо дивуватися чи із сумом знизувати плечима, утім факт лишиться незмінним: історію української опери і досі не написано. Тож, прокладати маршрут цим жанром в історії української музики кожному оповідачу доводиться, виходячи із набутого досвіду власного розуміння, спостережень та бажання створити орієнтири у лабіринті подій приблизно двох з половиною століть. Впродовж лекції спробуємо з'ясувати: ймовірну точку відліку цього жанру в українській історії; особливості появи національних жанрових моделей у ХІХ столітті; актуальні способи рефлексування відносно оперної творчості Миколи Лисенка; наріжні модерні тенденції в українській опері початку ХХ століття; загальні риси простору української радянської опери.

Крадіжка, фальсифікація, сподівання, несправедливі звинувачення, утиски, визнання, тріумф. Про що це все? Про черговий американський трилер, витончений британський детектив чи елегантну французьку комедію? Ні, все це про історію української симфонії. Про жанр, який поряд із оперою став маркером приналежності до великої історії музики та інструментом філософського осмислення світу та людини. Тож, які успіхи та невдачі зустрічалися на неймовірному шляху української симфонії? Хто були її творцями та виконавцями? Із чого вона складається, та головне — що вона запропонувала світові? На ці та багато інших питань шукатимемо відповіді під час лекції

«Київський авангард» — композиторське групування, що сформувалося на початку 1960-х років у Київській консерваторії в класі композиції Бориса Лятошинського. Молоді митці — насамперед слід згадати Валентина Сильвестрова, Леоніда Грабовського, Володимира Губу, Володимира Загорцева — увійшли в Новітню історію української музики як реципієнти музичних ідей післявоєнного європейського авангарду, і стали таким чином у опозицію до радянського культурного канону того часу.

Зараз, коли музика «Київського авангарду» поступово й загалом успішно торує шлях до виконавця, дослідника й слухача, а учасників цього групування заслужено шанують як живих класиків сучасності, настає час провести системне узагальнення, якому й присвячено лекцію.

Як слухати українське кіно? Чи є якісь закономірності, що вирізняють його з-поміж інших національних шкіл? У чому особливість роботи зі звуком і музикою в українських фільмах та які етапи вона проходила від творчості Довженка до Лукіча?

У лекції ми розглянемо найголовніші етапи розвитку звуку та музики в українському кінематографі, спробуємо створити власні ідеї для саундтреку німої стрічки та порівняємо шляхи реалізації її озвучення професіоналами. Окрім того, зрозуміємо, чому звук є невід’ємним формотворчим елементом течії “українського поетичного кіно” та як індивідуальний стиль композитора стає підставою для довгострокового тандему з режисером. А на останок — знайдемо трішки українського Бетховена та одухотворених Spice Girls.

Курс буде корисним слухачам та слухачкам, які прагнуть крізь призму музичного мистецтва розширити свої уявлення про історію української культури

Курс складається з 6 модулів та 31 відеолекції, які будуть додаватись до вашого особистого кабінету щовівторка. На сайті Культурного Проекту для вас буде створений особистий кабінет. В ньому будуть зберігатись записи лекцій та додаткові матеріали до них. Ви можете переглядати лекції з моменту їх появи та у будь-який зручний для вас час. Доступ до всіх лекцій курсу у кабінеті гарантовано протягом року.

Перед початком курсу наш координатор додасть вас у телеграм-групу курсу, тому просимо заздалегідь налаштувати цей додаток на ваших гаджетах. В телеграм-групу ми будемо надсилати додаткові матеріали та корисні посилання від лектора курсу, обговорювати лекції. Також, ви матимите можливість ставити запитання в чаті вебінарної кімнати під час лекції. Ми розберемо найцікавіші питання в прямому ефірі вебінару. Відповіді будуть також записані і доступні в особистому кабінеті.

Ви можете оплатити курс за допомогою карт VISA, Mastercard, сервісів Privat24, Apple Pay та Google Pay, у відділенні будь-якого банку України за реквізитами. Якщо ви бажаєте оплатити за курс від організації – ми виставимо рахунок.

Радо відповімо на ваші запитання та допоможемо за телефоном (095) 493 04 04 або +380 (96) 104 20 56, у месенджерах соцмереж та електронній пошті info@culturalproject.org