Відбулась: 16.12 о 22:00

Коран

Тривалість 2 години з перервою

Лекція присвячена  Корану — священній книзі мусульман. Це перша писемна пам’ятка арабської літератури, збірка проповідей, обрядових і юридичних настанов, молитов, повчальних оповідей, притч тощо, з якими у формі «Божественних одкровень» виступав засновник ісламу Мухаммад (571—632) у Мецці й Медині 610—32. В «одкровеннях», які мають спільні прасемітські витоки, є чимало іудейських і християнських елементів з єврейської Хаггади, християнських євангелій та апокрифів. Прасемітське першоджерело зумовило загальну для іудаїзму, християнства та ісламу міфологічну основу віросповідань. Саме тому загальноприйнятою для цих вірувань стала назва «авраамічні» релігії. Вони відомі також як релігії Одкровення, засновані на тому, що Бог розкриває себе людям, повідомляючи свою волю і наказуючи їм дотримуватися певної поведінки. Розповідатиметься про функціонування Корану від часів Мухаммада, коли текст існував ще в усній формі і коли сподвижники Мухаммада почали записували його окремі фрагменти, про надання тексту (після смерті Мухаммада) форми рукописної книги, яку вважають першим виданням Корану. У 7 ст. ще існувало кілька його версій, а за правління Омейядів (661—750) текст було остаточно впорядковано. Слухачі дізнаються про сім варіантів різночитання та неоднакове сприйняття арабського тексту. Йтиметься про архітектоніку тексту, його ритмічні або смислові фрагменти — аяти («віщі знаки»), та більші структурні одиниці – сури, про сутність традиції їх розрізнення за часом і місцем виголошення на мекканські (610—22) та мединські (від 622), стильові та мовні особливості Корану. Стиль 1-го мекканського періоду вишуканий в літературному відношенні, піднесений та емоційний; сури 2-го періоду спокійніші, головне місце в них посідають проповіді єдинобожжя. Сури 3-го періоду містять багато сказань про пророків. Мединські сури, або сури 4-го періоду, насичені культовими та юридичними настановами й приписами. Більша частина Корану написана римованою прозою: кілька аятів закінчуються на один і той же склад, тобто на монориму Література всіх народів мусульманського Сходу насичена цитатами з Корану, парафразами окремих віршів або виразів, численними ремінісценціями його мотивів і образів. Лекція розкриє роль Корану у формуванні арабської літературної мови і поширенні її в країнах Азії й Африки. Розповідатиметься про функціонування Святого Письма мусульман у сучасному світі, наукове вивчення Корану, суперечливість його художньо-естетичної оцінки в європейській критиці, автохтонні коментарі та спроби перекладу тексту іноземними мовами (в тому числі українською та російською), стилізацію віршів і сур Корану, поетичні твори за його мотивами в літературах світу тощо.   Лекція читається українською мовою.

Лектор

Валерій Рибалкін

Арабіст, перекладач, дипломат, доктор філологічних наук, професор. Працював у Ємені, Єгипті, ОАЕ, Катарі та інших арабських країнах, а також США. Завідувач відділу Класичного Сходу Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України. За сумісництвом — ректор та президент Київського університету «Східний світ» (2005—2012), професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Київського національного лінгвістичного університету, завідувач Кафедри сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича у Львівському національному університеті ім. Івана Франка (до 2014). Лауреат Премії імені А.Ю.Кримського НАН України (1995). Нагороджений Почесними Відзнаками Митрополита Лівану Ж. Хадара (Тріполі, 2001), Еміра Катару Шейха Аль Сані (Доха, 2008), Посольства Ісламської Республіки Іран в Україні (Київ, 2010) за вагомий внесок у розвій та поширення перської мови і культури на теренах України, Відзнакою Наукової Асоціації емірату Дубай за визначний вклад у розвиток арабської мови у світі (2012), Грамотою Кувейтського університету (2014) та ін. Учасник понад 30 міжнародних конференцій (арабські країни, США, Канада, Польща, Румунія, Вірменія, Казахстан та ін.). Співорганізатор Міжнародної наукової конференції в Бейруті, присвяченій видатному українському сходознавцю А. Ю. Кримському (2011), член правління Міжнародного проекту бібліографічної бази даних у Кувейтському університеті, співкерівник румунсько-українського проекту по виданню арабського тексту «Подорожі патріарха Макарія» (17 ст.) тощо. Автор понад двохсот наукових праць з різних галузей сходознавства,  автор першого академічного перекладу Корану українською мовою (К.: Стилос, 2002; фрагменти в журналах: 2003—2013), перекладач казок "Тисячі та однієї ночі" (К.: Дніпро,1991; Тернопіль: Богдан, 2011; 2013).

Місце проведення

Лекцiя проводиться у Музей книги і друкарства України вул. Лаврська, 9

Лекція минула

Зареєструйся та отримуй
більше матеріалів
та інших можливостей! Зареєструватися на сайті