Культурний Проект | Журнал

Філософія повсякденності: про сумніви щодо користі філософії

Спецпроєкт
У 8-му випуску проєкту «Прикладна філософія», який ми присвятили старту нового філософського дискусійного курсу «Народження Я», йдеться про
дуже цікаву тему  що думали філософи про потрібність, власне, філософії і як її захищали/ виправдовували від нападів представників наукового світогляду.

Так, філософія настільки сувора, що самі філософи неодноразово намагались довести її непотрібність або перетворити на «пристойну» науку за взірцем природничих. Одна з перших спроб належала Жану Батисту д’Аламберу — представнику французького матеріалізму XVIII століття. Він стверджував, що валідним є виключно дослідне пізнання. Відповідно, філософії варто припинити осягати неосяжне і зайнятись чимось корисним на кшталт препарування жаб. Цікавим є те, що його колеги, хоч і стверджували, що без метафізики жити буде краще і веселіше, насправді здебільшого просто намагалась утвердити матерію в якості головного героя драми «першооснова світу».

Філософія настільки сувора, що самі філософи неодноразово намагались довести її непотрібність

Огюст Конт стоїть біля витоків так званої «позитивної філософії». Він вважав, що людство проходить у своєму інтелектуальному розвитку три стадії:
1. релігійна: людство має невиразні міфологічні уявлення про дійсність;
2. метафізична: панує абстрактне філософування та марні намагання пізнати абсолют;
3. позитивна (або «філософська»): на сцену виходять наука, емпіричні дослідження і з’ясування законів природи.
З властивим тому часу оптимізмом Конт вірив, що позитивна філософія може бути терапією для розуму, привести до реформування системи виховання й освіти, соціальних зрушень і, врешті-решт, всезагального щастя.

Брайан Арнольд. «Студентська книжка із віршами». Фото. 2002-2006 рокіи. ©Brian Arnold

Справу Конта продовжив Ернст Мах. Для нього досвід є єдиним джерелом знання. Відчуття — це все, що дано людині, а не дано тільки те, що для пізнання не потрібно. У людини немає відчуттів, якими вона могла б сприймати метафізичну реальність — значить, це і не потрібно.

Логічний позитивізм та члени «Віденського гуртка» почали наступ на філософію ще й з фронтів мови. Вони розрізняють два типи виразів: ті, що описують досвід (мають значення) і ті, що не можуть стосуватись даних досвіду — метафізичні вирази, які значення не мають. Більшість філософських проблем, над якими сушили голову кращі розуми історії, виникли виключно через неправильне використання мови та насправді не є проблемами взагалі. Філософії треба не думати про високе, а створити мову, за допомогою якої справді можна було б описувати реальний світ.

У людини немає відчуттів, якими вона могла б сприймати метафізичну реальність — значить, це і не потрібно

Намагання зробити з філософії науку за аналогією з природничими були досить нетривалими та непереконливими. Відтак, наступ на метафізику можна вважати досить успішним. Якщо не враховувати декількох філософів, передовсім Гайдеґґер, філософія XX століття не претендує на розв’язання «головного питання про життя, Всесвіт і все інше». Причиною тому є не стільки тріумф наукового світогляду, як принципова неможливість побудови системи, яка претендувала б на унікальну істину, в умовах посттоталітарних, глобалізованих, інформаційних суспільств. Проте, це не значить, що філософія вичерпала себе: вона втекла від наук, зберігши свою автономію. І коли думають над тим, «що» і «як саме», філософія все ще залишається чимось, що може сказати «навіщо».

Джерела:
Вітгенштейн Л. Логіко-філософський трактат;
Карнап Р. Логічна структура світу;
Конт О. Дух позитивної філософії; План наукових заходів для реорганізації суспільства;
Мах Е. Аналіз відчуттів; Пізнання та похибка.

До 22 лютого ви можете долучитися до філософського дискусійного курсу «Народження Я», який відбудеться офлайн у 31В1 та у форматі онлайн-трансляції.

Також вас може зацікавити відеокурс Тараса Лютого та Людмили Криворучки «Історія філософії: про головне і несуттєве» та Володимира Єрмоленка «Філософія та література».

Попередні випуски із серії «Прикладна філософія» читайте за посиланнями:
1 / «Як філософія може змінити ваше життя / власне призначення»
2 / «Філософія повсякденності: гаджети і соцмережі»
3 / «Філософія повсякденності: відсутність часу»
4 / «Філософія повсякденності: як навчитись любити рекламу»
5 / «Філософія повсякденності: нерозуміння філософських текстів»
6 / «Філософія повсякденності: звідки взяти час, якого так бракує?»
7 / «Філософія повсякденності: "що хотів сказати автор?"»

Головна світлина: Брайан Арнольд. «Короткі історії». Фото. 2002-2006 роки. © Brian Arnold