Традиція прикрашати ялинку, — яка була відома ще у XVII столітті, щоправда, була привілеєм виключно знаті, — пішла в люди, а звідти і у мистецтво. Ялинка стала самостійним персонажем, а Санта Клаус — головним героєм свята.
У темі головного свята зими напрацьовували «мистецькі м’язи» багато відомих художників, зокрема Пікассо, Далі, Ворхол, Мунк і не тільки. І виглядають ці їх напрацювання доволі несподівано.
1 / Бабця Мозес. «Різдво». Живопис. 1950
Американка Анна Марія Мозес взялась за пензель, на хвилиночку, у 76 років. Усе своє життя вона жила на фермі та займалась разом з чоловіком її управлінням. До 101 року художниця створила більше 1500 картин — переважно писала їх для друзів та родичів. Як результат — потрапила на обкладинку Time, випустила автобіографію, провела виставки в 30-ти штатах і 10 європейських країнах і отримала премію Національного Американського жіночого пресклубу з рук президента Гаррі Трумена. На її честь назвали кратер на Венері, а фільм про художницю номінувався на премію Оскар.
2 / Сальвадор Далі. Різдвяний дизайн для Vogue. 1946
Впродовж 1958-1976 років клієнти іспанської компанії Hoechst Iberica отримували поштою різдвяні листівки, автором яких був Далі. Загалом він створив 19 примірників, які хоч і мало схожі на класичні листівки, але стали страшенно популярними. У 1946 році Далі створив ескіз для різдвяної обкладинки іспанського Vogue, на якому зобразив симетрично розміщені архітектурні елементи з жіночими рисами обличчя, припорошені снігом та увінчані красивими ялинами. Куди веде ця дивна арка — ми можемо тільки здогадуватись.
3 / Енді Воргол. «Різдвяна ялинка». Близько 1957 року. Літографія золотою фарбою на папері
Майже всі відомі художники малювали різдвяні листівки. Але якщо більшість з них працювали над сувенірами вже в якості відомих митців, Воргол спершу прославився як дизайнер, а потім приховував свої комерційні роботи від глядачів. Як він згадував — коли гості, які прийшли подивитись його мистецькі твори, вмовляли його показати рекламні проєкти, то їх думка про нього як художника змінювалась на очах, на жаль, не в кращу сторону. Але на наш, сучасний погляд, ці роботи відкривають нам дуже сімейного та затишного Енді.
4 / Густав Генрі Мослер. «Різдвяний ранок». Живопис. 1916
Густав Генрі Мослер — американский художник, який з 1877 року жив та працював у Парижі і успішно виставлявся у Салоні. Його картина «Різдвяний ранок» стала одним із символів Різдва, оскільки є втіленням загадковості та свята: двоє дітей застигли перед напіввідчиненими дверима в передчутті дива. Діти дивляться на пишно вбрану ялинку, прикращену свічками, під гілками можна розгледіти подарунки.
5 / Едвард Мунк. «Різдво в борделі». Живопис. 1903-04
Так, усі ми добре знаємо «Крик» Мунка, але мало хто в курсі, що за життя художник створив близько 40 тисяч творів і серед них є дуже красиві та сильні роботи. (До слова, його картини викрадають частіше за інших художників.) З цієї картини, по суті, починається ХХ століття — вона є першим прикладом десакралізації класичного образу Різдва. Картина була написана у складні для Мунка часи. Відсутність замовлень, розчарування, алкоголь. Похід до борделю у Любеку надихнув художника на доволі меланхолійну картину, на якій дівчата щойно закінчили прикрашати ялинку. Слідом Мунк напише цілу серію «Зелена кімната», а борделі та їх мешканці стануть улюбленою темою Мунка.
6 / Пабло Пікассо. Малюнок. 1953
У Пабло Пікассо є серія різдвяних листівок з Папа Ноелем, — так звати іспанського Санта Клауса, — якого він змальовував, мабуть, з себе, коли був у чудовому гуморі. Папа Ноель — сивобородий товстун літнього віку в червоному костюмі та ковпаку. У нього великий ніс та гілка ялинки в руці. У виконанні Пікассо він страшенно добрий і веселий.
7 / Едуард Кортес. «Площа Сен-Мішель на Різдво». 1969
Кортес — французький постімпресіоніст, відомий своїми поетичними образами Парижа. Його перша ж виставка у 1901 році зробила його відомим. Жив скромно, мав дуже вузьке коло спілкування. У 1945 році його картини вперше виставили в Північній Америці і там він також мав великий успіх. Цілий список вкрадених робіт Кортеса досі у розшуку.
8 / Брейгель Молодший. «Поклоніння волхвів». Друга половина XVI століття
Картина «Поклоніння волхвів» Пітера Брейгеля молодшого є копією роботи його славетного батька — Пітера Брейгеля старшого. Перед нами — засніжене фламандське село, в якому життя йде в своїй щоденній метушні. Сцена з біблійного сюжету є фрагментом цього світу і вона зображена не по центру композиції, а ліворуч. Марія з дитиною — ледь помітні фігури, так само як і волхви з караваном мулів. Мешканці села здивовані появі гостей, але відволікатись від своїх справ навіть і не думають. Лишень озброєні воїни вносять у настрій сцени тривогу і напругу.
9 / Йожеф Ріпль-Ронаі. «Різдво». Живопис. 1903
Йожеф Ріпль-Ронаі — добре знаний угорський митець: він першим привніс в угорське малярство актуальні європейські стилі, зокрема французькі. Навчався в Академії мистецтв у Мюнхені, згодом у Парижі в Михая Мункачі — зірки угорського реалістичного малярства. Пропустивши стадії натуралізму та імпресіонізму одразу захопився постімпресіонізмом. Його мистецький спадок налічує близько 3500 малярських та графічних робіт.
На тумбі в глиняному горщику на тлі килиму ми бачимо невеличку прикрашену ялинку. З боків — дві незапалені свічки під оксамитовими абажурами. Зі співчуттям і розумінням художник написав різдвяний сюжет про те, що не у всіх свята проходять весело і безтурботно.
10 / Фердинанд Георг Вальдмюллер. «Різдвяний ранок». Живопис. 1844
Цей художник є одним з найбільш знаних австрійських художників першої половини XIX століття — епохи бідермеєра, яку також називають «низьким ампіром» чи «псевдоромантизмом». Прославився ідилічними сценками, краєвидами, портретами та жанровим маляртвом. Налічується близько 1200 його творів.
На картині «Різдвяний ранок» художник зобразив велике сімейство: батька, мати, бабусю, ще одну пару дорослих — всі вони зайняті дітьми різного віку, які не так давно прокинулись і ще одягаються, але вже активні та веселі. Їх настрій передається дорослим і в цей святковий ранок дім наповнений особливою радістю та вітальністю.
11 / Зінаїда Серебрякова. «Катя в блакитному біля
ялинки». Живопис. 1922
Серебрякова — видатна російська та французька художниця, учасниця товариства «Світ мистецтва», авторка монументальних стінописів та численних портретів, пейзажів та натюрмортів. Створила, як прийнято вважати, одні з найчарівніших жіночих та дитячих образів початку ХХ століття. В карнавальному костюмі під ялинкою художниця зобразила свою молодшу доньку Катю, якій тоді було 9-ть років. А ще відомо, що цю ялинку прикрашав відомий художник Олександр Бенуа, дядько Серебрякової.
12 / Гюстав Доре. «Святвечір». Акварель
Гюстав Доре — видатний французький гравер, ілюстратор, живописець та скульптор і, мабуть, найпопулярніший ілюстратор епохи романтизму — на його рахунку більше 4 тисяч видань і близько 10 тисяч гравюр. Також Доре — один із головних секретів Голлівуду. Його твори були використані у багатьох класичних картинах, таких як «Кінг Конг», «Великі надії» і «Десять заповідей», а також і доволі сучасних — «Амістат», «Сім» та «Куди приводять мрії».
На картині «Святвечір» ми бачимо засніжені дахи будинків в той момент, коли вже місто спить і відбувається найголовніше — ангел запускає вниз по димоходу подарунки дітям. Ця акварель була створена для одного дитячого оповідання і є одним з найсенитментальніших втілень віри у дива.
Матеріал підготувала Марія Хрущак