Культурний Проект | Журнал

Навчатися постійно: що потрібно знати про тести IQ, розвиваючі додатки та інтелект зрілої людини?

Спецпроєкт
Журнал «Культурного Проекту» продовжує спецпроєкт про тренування  мозку та інтелектуальних здібностей впродовж життя. У першому випуску мова йшла про те, як розвивати мозок, що допомагає цьому процесу і чи впливає вік на наші мисленнєві таланти. У другій частині ми міркували про суперздібності та кількість часу, яку вони потребують. Цього разу — про користь додатків, що розвивають інтелектуальні здібності, популярні IQ-тести, а також що відбувається із нашими здібностями з віком?

Почнемо із сумної новини. Нещодавно стало відомо, що коли ми граємо в мініігри у мобільних додатках (виконуємо спершу нескладні завдання на кшталт знайти підходящу пару чи підібрати потрібне слово, потім переходимо на більш високий рівень), наш мозок вчиться тільки одному — грати з цим конкретним додатком у запропоновані ігри. Не більше.

Тобто, переносу навичок, відпрацьованих у грі у реальне життя, на жаль, не відбувається. Чому так? Відповідь на це запитання знайшов американський нейробіолог, професор Лоуренц Кац. Він вважає, що причина у відсутності багатосенсорного тренування: «Цифрові програми когнітивного тренінгу задіюють переважно візуальне сприйняття, рідше слухове і ніколи не використовують усі ваші відчуття».


Перші дослідження в цьому напрямку були проведені у 2014 році. 69 спеціалістів у галузі психології і неврології Стенфордського університету підписали доволі різке звернення до громадськості: «Ми виступаємо проти твердження, що ігри для мозку пропонують споживачам науково обґрунтований спосіб зменшити чи надолужити зниження когнітивних функцій».

У 2016 році у Великобританії було проведено масштабне дослідження користувачів сервісу для саморозвитку Lumosity. Експерименти тривали кілька місяців. Всі зміни у роботі мозку досліджуваних фіксувались за допомогою МРТ. І ось що підсумували аналітики: в усіх, хто займався саморозвитком, не підвищився ані рівень концентрації, ані швидкість прийняття рішень. Схожі дослідження проводяться регулярно у різних країнах, як тільки на ринок виходять нові додатки для саморозвитку. Жодного дива поки не сталось.

Переносу навичок, відпрацьованих у грі у реальне життя, на жаль, не відбувається

Тепер про те, чи можна довіряти тестам IQ. І тут — хороші новини. 

У 2012 році психологи з Університету Західного Онтаріо провели експеримент, в якому було задіяно 100 тисяч охочих. Усі вони пройшли 12 різних тестів IQ, до і після проходження тесту проводилось сканування мозку учасників.

Так от, проаналізувавши інформацію, науковці дійшли висновку, що інтелект не можна виміряти за допомогою тестів IQ, оскільки ця система виміру не враховує всіх параметрів інтелекту та пізнавальних здібностей. І висновок експерименту був такий: «тести IQ — безглузді, оскільки свідчать лише про те, чи вмієте ви проходити тести, чи це не ваша сильна сторона».

Інтелект не можна виміряти за допомогою тестів IQ, оскільки ця система виміру не враховує всіх параметрів інтелекту та пізнавальних здібностей

Келлі Макґоніґал — психологиня і леткорка Стенфордського університету — у своїй книзі «Сила волі. Як розвинути і закріпити» зазначає: «Донедавно вважалось, що структура мозку незмінна. Це справа вирішена, а не проєкт у стадії розробки. Мозок може змінюватись лише в одну сторону — слабшати з віком. Але впродовж останнього десятиліття нейробіологи зрозуміли, що мозок — як учень, що прагне знать — вражаюче чутливо реагує на будь-який досвід. Попросіть його щодня вирішувати задачки, і він стане сильнішим в математиці. Попросіть його частіше хвилюватись, і він стане більш неспокійним. Попросіть його зосередитись, і він стане більше уважним».

І, що найцікавіше, при сьогоднішнішній тривалості життя інтелект досягає зрілості після 50-ти років.

Томас Манн написав свій кращий роман «Доктор Фаустус» у 70 років. Смоукі Доусон, австралійський кантрі-музикант, випустив свій альбом «Дім моїх мрій», коли йому було 92 роки. Архітектор Френк Ллойд Райт спроєктував будівлю Музею Гуггенхайма у 76. Віолончеліст Пабло Казальс написав гімн ООН у 94. І таких прикладів чимало.


Існує принаймні 4 переваги зрілого інтелекту над молодим. З віком картина світу стає більш різноманітною — досвід допомагає бачити його більш складним та багатогранним. Зростає здібність до навчання — це пов'язано з тим, що люди сприймають нові знання інакше, оскільки одразу пов’язують їх з власним практичним досвідом. З віком посилюється здатність до емпатії — зрілі люди краще розуміють оточуючих та їхні потреби. Ну і найважливіше — майже в усіх аспектах, пов’язаних з творчістю, зрілий мозок працює краще молодого. Це було доведено дослідженнями професора психології, директора лабораторії когнітивного старіння в Університеті Віргінії Тімоті Солтхауса.

Із віком мозок стає гнучкішим, більш раціональним, тверезо оцінює ситуацію та спокійніше реагує на негативну інформацію

Унікальність нашого мозку у тому, що у нього немає віку. Будь-коли можна почати вивчати щось нове, почати тренувати пам'ять та увагу. Мозок так само як у школі чи інституті буде збирати нові знання, аналізувати інформацію, відкладати потрібну інформацію із течки тимчасової у течку «довготривала пам'ять».

Із віком мозок стає менш емоційним, але це швидше плюс аніж мінус — він стає гнучкішим, більш раціональним, тверезо оцінює ситуацію та спокійніше реагує на негативну інформацію. Мозок зрілої людини вибирає менш енергозатратні варіанти, відкидаючи непотрібні і залишаючи тільки вірні варіанти. Тобто, це те, що називається мудрістю. І, до слова, емоційна стабільність — один з показників щастя.  

Література:
Майкл Газзаніга, «Хто за головного? Свобода волі з точки зору нейробіології»
Келлі Макгонігал, «Сила волі. Як розвинути та закріпити»
Артур Кьостлер, «Дух у машині»

Також не пропустіть підбірку актуальних цього літа курсів «Культурного Проекту».

У  новому освітньому сезоні вас можуть зацікавити: офлайн-курс Олени Комар «Нейрофілософія» та онланй-курс «Теорії та практики філософського мислення» з Тарасом Лютим та Людмилою Криворучкою.