1 / Термін
Термін нейрофілософія запустила в науковий обіг американська дослідниця Патриція Чорчленд виходом своєї книги «Нейрофілософія». Рання концепція Чорчленд була вкрай радикальною, під цим терміном авторка мала на увазі теорію елімінативного матеріалізму, згідно якої усі стани психіки колись зможуть бути зведені до нейрооснови, а такі поняття, як «свідомість», «переконання», «почуття» будуть еліміновані (тобто усунені) як псевдонаукові. Проте сучасна нейрофілософія значно пом’якшила радикалізм тези «Ми – це наш мозок», і відкриває для досліджень етичні, соціальні, політичні теми.
Нейрофілософія є міждисциплінарною теорією свідомості, простіше кажучи, об’єднує філософію свідомості з науками, які вивчають пізнання. Якщо раніше провідну роль у когнітивістиці відігравала психологія, був період захоплення кібернетикою і теорією штучного інтелекту, то наразі першість належить нейронаукам, оскільки сучасні знання про мозок помітно змінюють уявлення про «вічні питання» свободи волі, «Я», меж свідомості та реальності.
2 / Майбутнє
Нейронаука – одна з наймолодших, а її об’єкт – ледь не найскладніший у всесвіті, втім навіть та дещиця знання про мозок, яку мають наразі вчені, дозволяє припустити, що на нас чекають суттєві зміни у майбутньому. Йдеться з одного боку про зміну ставлення до тілесності, адже втіленість розуму означає можливість когнітивного вдосконалення фізичними методами (так, пігулки для розуму чи операція для покращення характеру вже не сюжет сценарію фантастичного фільму!). З іншого, ранні аналогії між нейронними мережами мозку і комп’ютерними системами дали поштовх для розвитку технологій, які вже зараз видозмінюють реальність, натомість нейронаука збирає все більше доказів на користь ідеї конструктивної здатності мозку створювати світ таким, яким він нам видається, а не відображати його. Цілком імовірно, що найближчими десятиліттями виникнуть передумови для розробки тієї єдиної теорії свідомості і мозку, про яку каже Чорчланд, тож ‘The future is near’.
Нейронаука – одна з наймолодших, а її об’єкт – ледь не найскладніший у всесвіті, втім навіть та дещиця знання про мозок, яку мають наразі вчені, дозволяє припустити, що на нас чекають суттєві зміни у майбутньому
3 / Самопізнання
Власне, нейрофілософія є чудовим прикладом коеволюції гуманітарного та природничого знання: нейронаука розповідає свідомості про мозок, а філософія розповідає мозку про свідомість, якщо використати алюзію до відомої праці «Мозок розповідає, що робить нас людьми». До нейронаук є упереджене ставлення, особливо з боку гуманітаріїв, нібито вони позбавляють людину чогось суттєвого. Я з цим не згодна. Визнання втіленості розуму спонукає мене до дослідження тілесності, а зовсім не до відмови від розуму, чи вивчення еволюційної біології сприяє кращому розумінню поведінки людей, а не становить загрозу цінностям і чеснотам. Мені як філософу когнітивна наука, навпаки, допомогла утвердитися у власній позиції, тож не варто боятися, що наука майбутнього позбавить людину особистості, свободи вибору чи моральної відповідальності, хоча й змусить переосмислити їх.
Олена Комар — одна з небагатьох українських дослідниць філософії свідомості та нейрофілософії — кандидатка наук і викладачка Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
Також вас може зацікавити онланй-курс "Філософія на кожен день".