Культурний Проект | Журнал

Катерина Радченко: фотографія завжди прагне вийти за межі плаского зображення

Інтерв'ю
Як навчити розповідати історії та розкривати важливі теми за допомогою фотографії? Розповідає кураторка, фотографка та дослідниця фотографії Катерина Радченко.

Ми поговорили з лекторкою про те, як історично фотографія прийшла до формату фотоісторій, про ключові тренди і теми у сучасній фотографії, а також головні фестивалі та цільову аудиторію курсу.

Dan Pero Manescu. The Sleep. Аnalog conceptual photography, Heidelberg, Germany. ©CC BY-SA 4.0

Як історично фотографія прийшла до такого формату візуального наративу?

Мені здається, що фотографія є одним з найдинамічніших медіа, і вона постійно намагається вийти за свої межі. Вже від самого початку її винайдення, в ХІХ столітті, фотографи намагались знайти певну динаміку і якось вийти за межі єдиного кадру. Наприклад, англійський фотограф Едвард Майбрідж, який одним з перших почав експериментувати з серійною зйомкою, намагався сфотографувати біг коня. Таким чином він створював таку собі примітивну «анімацію» за допомогою серійної фотографії і досягав динаміки у фото. Це були перші спроби. Також експериментували і інші фотографи, наприклад, Оскар Рейландер та Генрі Робінсон, які створювали повномасштабні історії, але в рамках одного кадру за допомогою колажів і маніпуляцій з кількома фотографіями. Тому важливо зрозуміти, що це прагнення вийти за межі кадру та однієї історії існувало завжди, і розпочалось ще в позаминулому столітті.

Нові технології дають нові можливості, більше відкривають горизонт, і саме завдяки цьому надлишку можливостей фотографи намагаються повернутись до традиційного сторітелінгу

Зараз нові технології дають нові можливості, більше відкривають горизонт, і саме завдяки цьому надлишку можливостей фотографи намагаються повернутись до традиційного сторітелінгу  без застосування монтажу, працюючи лише з прямим зображенням, поєднуючи декілька робіт і, таким чином, створюючи наратив. Тобто, такий більш класичний підхід створення історії за допомогою декількох фотографій без якихось маніпуляцій.

Наскільки важливо в сучасній фотографії «мислення історіями»?

Взагалі для фотографії чи будь-якого твору мистецтва дуже важливо мати певну історію, не лише бути фактом зображення, не лише  моментом зображення, але мати авторську ідею, а також історію самого автора, яку він, власне, хоче розповісти за допомогою фотографії. І далі це вже вибір автора, яку методику використовувати для розповіді  чи це може бути сторітелінг у декількох фотографіях, чи синтез медіа  фотографії, звуку, відео абощо. Але важливим є якраз те, для чого автор використовує фотографії, що він хоче сказати та показати.

Автор: Zdrilx. Приклад «подвійної фотографії», створеної за допомогою програми для смартфона. ©CC BY-SA 4.0

Які теми у «фотосторітеллінгу» зараз у тренді?

Одна з проблем сучасності  це пошук тем, зокрема для молодих авторів, пошук власної ідентичності, через яку вони могли б говорити, пошук тих історій, які могли б бути цікаві як авторам, так само і їхній аудиторії.

Впродовж курсу ми розглянемо абсолютно різні приклади, як працювати з темами, як їх шукати і як, наприклад, одна й та ж тема може бути абсолютно по-різному зчитана на різних континентах, бо це нерозривно пов’язано з візуальною культурою і традицією читання візуальних образів.

В сучасному світі складно виділити якусь одну тему чи тенденцію, але можна побачити чіткі паралелі між тим, що відбувається у світі і що зараз актуально, і тим, що досліджує сучасна фотографія. Зараз такою темою є екологія, тому багато митців звертаються до science art або досліджень на межі певних наукових теорій і намагаються їх візуалізувати за допомогою фотографії. Так, це такий собі псевдо науковий підхід, але фотографи намагаються провести паралелі між реальним вивченням екологічних чи, наприклад, економічних питань сучасності і візуалізувати іх у своїх фотографічних рефлексіях. Цей напрямок зараз є популярним у Європі. Якщо говорити про країни Азії, то в деяких з них досі популярною залишається документальна фотографія і документально-соціальні наративи, і це також пов'язано з поточною ситуацією, яка є там. Говорячи про Україну, то у нас однією з головних і актуальних тем останніх десяти років є тема тілесності, а також соціально-політична тематика. Це два абсолютних пріоритети в українському контексті.

Для фотографії чи будь-якого твору мистецтва важливо мати певну історію, а не лише бути фактом зображення

Фотографія у нашу епоху є головним інструментом сучасної комунікації та отримання інформації. На твою думку, як розвиватиметься фотографія найближчим часом, куди рухатиметься?

З того, що я бачу за останній рік  фотографія, як і у ХІХ столітті, намагається вийти за межі зображення. І серед сучасних митців спостерігається абсолютний сплеск міксу медіа  коли фотографія є додатковим медіа до створення проекту. Для створення історії митці звертаються до синтезу різних медіа і до синтезу роботи в різних просторах  як просторі фізичному, галереї чи публічному просторі, так і в просторі віртуальному. Іноді віртуальний простір виникає в публічному, або ж навпаки.

За ким із сучасних світових фотографів порадиш слідкувати, аби розуміти актуальний процес у цьому виді мистецтва?

Я не є прихильником відстежування творчості якихось конкретних авторів, бо це наразі дуже інтимний процес — власні уподобання та улюблені автори. Мені здається, більш цікаво слідкувати за сучасними конкурсами та фестивалями, бо саме вони є зрізом тих нових проєктів і тенденцій, які є у світі. І я би радила активно стежити за програмою фотофестивалю в Арлі, за трієнале у Гамбурзі фотофестивалем в Лодзі, за політичним фестивалем фотографії в Гельсінкі. Відібрати для себе 5-6 фестивалів, за якими раз на рік слідкувати, вивчати їх програму і це і для вас буде повна картина актуальної світової фотографії.

Josef H. Neumann: Gustav I (1976) ©CC BY-SA 3.0

Які книжки та ресурси порадиш тим, хто цікавиться фотографією?

Стосовно книжок  неймовірно складно щось радити, бо в нашому регіоні немає цілісних теоретичних видань в перекладі і часто я, наприклад, потребую для підготовки свого курсу абсолютно різні видання англійською та польською. Декілька однозначних ресурсів назвати складно, але раджу читати всі ті книжки, які видаються у перекладі в Україні  видавництва Ist Publishing, а також фотобуки, які видаються сучасними українськими авторами.

Якщо говорити про історію фотографії, можна звернутись до видавництва Exposures  в них є декілька книжок і серій з фокусом на різні країни і різні тенденції. В них легкі переклади і дуже симпатичні книжки, приємні до читання. Знову ж таки, можна взяти такі загальні книги як The Photograph as Contemporary Art видавництва Word of Art. Це посібник для аналізу і розуміння того, що відбувається в сучасній фотографії останніх 20 і більше років. Це для входу в тему, а далі вже варто дивитися відповідно до теми і фокусу, які вам цікаві, бо видавництва вже мають свою специфікацію.

Головна фото: Фотографічна кімната з безпечним світлом. wikipedia.org, ©CC BY-SA 3.0