Жанна Кадирова: художниця, акціоністка
У 2006 році в Центрі сучасного мистецтва Сороса, який знаходився на території Києво-Могилянської академії і був закритий в 2008-му, вперше були представлені «діаманти» з кахлів Жанни Кадирової. Тепер ми знаємо, що з кахлів можна зробити все, що завгодно — від лавки до пачки цигарок, але тоді ідея Жанни справді «вистрелила». Одразу після цієї виставки Кадировою зацікавилась знаменита галерея Regina Gallery (тепер — Галерея Оvcharenko).
Мистецтво для Жанни — реальне життя, а життя — суцільне мистецтво: «Іноді на вулиці бачиш такі речі, до яких би не додумався жоден художник» — розповіла про джерело свого Жанна в одному з інтерв'ю. Кадирова — зв'язкова між творчими людьми різних професій, вічний оптиміст і художниця, яка постійно досліджує світ. Щоб не прогавити найяскравіші моменти дійсності, вона носить з собою фломастери та великий блокнот — і, як французькі імпресіоністи, постійно малює все, що бачить: людей, інтер'єри кафе, трамваї абощо. Жанр отримав свого часу власну назву — фломореалізм. Але, звісно, скульптури із кахлів та цементу Жанни — її коронний винахід, який давно потрапив в історію нашого мистецтва. До слова, це дивна і випадково знайдена художницею можливість об'єднати об’єм і колір та створити гру площин.
Іноді на вулиці бачиш такі речі, до яких би не додумався жоден художник
Довідка:
Народилась в Броварах, Україна. Живе та працює в Києві. Закінчила Державну художню школу ім. Т.Г.Шевченка (відділення скульптури). На її рахунку велетенська кількість персональних та групових проєктів; виставляється з 2002 року. Співпрацює з Galleria Continua, яка представляє таких зірок сучасного мистецтва, як Ентоні Гормлі, Мікеланджело Пістолетто, Субодх Гупта і Емілія та Ілля Кабакови. В 2011 році отримала перший спеціальний приз Премії PinchukArtCentre для молодих художників. У квітні 2012 года була удостоєна премії Сергія Курьохіна в галузі сучасного мистецтва в номінації «паблік-арт» за работу «Форма світла», яка встановлена на Пейзажній алеї в Києві. Представляла український арт на кращих світових майданчиках: МоdusR (Маямі), PinchukArtCentre (Киев), Sculpturens Hus (Стокгольм) і не тільки.
Влада Ралко: живописець, графік
Своєю творчістю художниця довела, принаймні в українському просторі, що мистецтво не ділиться на «жіноче» та «чоловіче». На відміну від західних мисткинь свого покоління, котрі роблять ставку на постфеміністські ідеї, Ралко відкидає будь-який контекст і репрезентує «чисте мистецтво». ЇЇ картини — представляють світ та людей у фрагментах: відокремлених ситуаціях чи конкретних емоційних станах. Від банального жесту і руху — до емоційних проявів.
Влада Ралко. Із серії «Київський щоденник»
2013-2014/ wikiart.org
Влада Ралко — чесна та безжальна дослідниця людського тіла, того, що відбувається з ним і в ньому, у самій його глибині: «Мене завжди привертали відмінності між внутрішнім і зовнішнім, — каже художниця, — подвійність та оманливість того, що бачимо. Я починаю роботу над зображенням з банальної форми або жесту, потім руйную їх там, де логічність стає навмисною, блукаю під уламками і реконструюю форму заново».
Я починаю роботу над зображенням з банальної форми або жесту, потім руйную їх там, де логічність стає навмисною
Довідка:
Народилася в Києві. Навчалася в Українській академії мистецтв на відділенні станкового живопису. Виставляється з 1994 року. Прославилась своїм особливим стилем та художньою мовою у 2002-у році, після виставки «Китайський еротичний щоденник», яка проходила у галереї Марата Гельмана (Київ, Москва). ЇЇ роботи представлені в публічних колекціях галерей Ukrainian Fine Art (Нью-Йорк, США), «Палетте» (Клеве, Німеччина), у Музеї історії Києва. Роботи Ралко експонувались у Lincoln Center (Нью-Йорк), галереї Rebellminds (Берлін), Kunstlerhous (Відень), Saatchi Gallery (Лондон). У 2009 році роботу Ралко «Мальчики» було відібрано експертами для аукціону Sotheby's. Лауреатка Women In Arts (2019) — незалежної премії, заснованої в 2019 році структурою ООН «Жінки в Україні» та Українським Інститутом у рамках підтримки глобального руху за гендерну рівність HeForShe.
Марія Куліковська: художниця, архітекторка, акціоністка
Основним матеріалом для Куліковської є її власне тіло: художниця створює скульптури шляхом зняття зліпків з себе, відливає їх з мила, смоли, металу чи інших матеріалів, наповнює їх зів’ялими квітами, металевими ланцюгами або кістками риб та мушлями. «Зліпки завжди нерухомі, вони не мають ні емоцій, ні знаків, ні жестів. Вони нейтральні, подібні іконам. Майже духи, примари реального тіла. Не мають рук, не можуть відкрити очі, говорити, але кричать про жахи, які нас оточують. Безмовні каріатиди, що несуть на своїх плечах тягар існування людини…»
Марія Куліковська. Із серії 880. 2019/ shcherbenkoartcentre.com
Сьогодні у творчості художниці дві головні теми — тіло і політика. Вона важко пережила анексію Криму і присвятила цій темі кілька акцій і перформансів. Найбільш відомий проєкт — «Пліт Крим». Це реальний пліт, на якому в 2016 році художниця сплавлялася по Дніпру поблизу Києва в пам'ять про тисячі тисяч людей, що позбулися дому після подій 2014 го. Зараз пліт мандрує різними країнами.
Зліпки завжди нерухомі, вони не мають ні емоцій, ні знаків, ні жестів. Вони нейтральні, подібні іконам. Майже духи, примари реального тіла
Довідка:
Народилася в 1988 році в місті Керч, Україна. Закінчила Національну академію образотворчого мистецтва та архітектури. З 2016 по 2017 рік навчалася у Королівському інституті образотворчих мистецтв (Стокгольм, Швеція). Роботи виставлялись у Великобританії, Швеції, Швейцарії, Німеччині, Австрії, Іспанії. Номінантка премії Pinchuk Art Prize 2013. Авторка архітектурних проєктів в Україні, Швейцарії та Китаї. Проводила курси лекцій та воркшопи з сучасного мистецтва у Києві (VCRC, Bottega gallery, PinchukArtCentre), Донецьку (Izolyatsia), Дніпрі, Ліверпулі та Мальме.
Марія Хрущак
Головна світлина: «Діаманти» Жанни Кадирової в експозиції ЦСМ Сороса/ kadyrova.com