Відомо, що наші інтелектуальні здібності частково визначаються генетично, частково формуються вихованням і середовищем, в яких ми проживаємо наші дитинство та юність. І хоч може видатись, що це дуже різні фактори, з практичної точки зору між ними немає особливої різниці. Адже, ми не можемо вплинути ані на наше дитинство, ані на генетичний портрет. І потрапляємо ми у дорослий вік з уже сформованими генетичними здібностями.
Але якими б наші здібності не були, нам їх завжди бракує і завжди хочеться бути ще розумнішими. Чому так? Такою запрограмована людина еволюцією. Інакше наш вид не вижив би.
Нам завжди хочеться бути ще розумнішими. Чому так? Такою запрограмована людина еволюцією
Тут одразу хороші новини: мозок можна зробити спритнішим незалежно від виховання чи генетики. Свого часу американський нейробіолог Ерік Кандел отримав Нобелівську премію за те, що довів, що розум, інтелект — це фізичне, а не психологічне поняття. Мозок має цілком конкретний фізичний вираз: він має близько 90-100 мільярдів нейронів (нервових клітин). Кожен нейрон — це мініатюрний комп’ютер. Обмін інформацією між нейронами відбувається за допомогою електрохімічних сигналів — імпульсів, що виникають між нейронами.
І кожного разу, коли ми довідуємось щось нове, між нервовими клітинами виникає зв’язок — синапс. А нейрони, які пов’язались між собою, об'єднуються в групу та утворюють мережу.
І якщо кількість нейронів у всіх людей майже однакова, то кількість зв’язків між нейронами може сильно відрізнятись і залежить вона ось від чого:
1/ наскільки активно ви користуєтесь власним мозком,
2/ яку кількість нової інформації ви засвоюєте.
Отже рівень нашого інтелекту визначає кількість, розгалуженість та якість нейронних зв’язків. Також саме від цього залежить швидкість роботи мозку, здатність швидко аналізувати інформацію, знаходити нестандартні рішення, чіткість мислення.
Рівень нашого інтелекту визначає кількість, розгалуженість та якість нейронних зв’язків. Також саме від цього залежить швидкість роботи мозку
І оскільки нові нейронні зв’язки можуть виникати впродовж усього нашого життя — «прокачувати» мозок можна у будь-якому віці.
Які заняття розвивають наш мозок? Прийнято вважати, що допомагають у цьому гра на музичних інструментах, вивчення іноземних мов, шахи чи щось на кшталт. Частково так воно і є. Але вірна відповідь ось яка: єдиний спосіб розумнішати — збільшувати складність та якість нейронних зв’язків та нейронних мереж. Тобто, будь-яке нове заняття дає приріст знань, а старе — ні. І досягати вершин майстерності та удосконалювати навички не обов’язково — максимальний «приріст» мозку відбувається на початковому етапі навчання. Як вважають сучасні вчені, розумнішими вас робить будь-яка нова справа, якою ви займетесь після того, як освоїте те, чи займаєтесь зараз. Це стосується і іноземних мов, і гри на музичних інструментах чи інтелектуальних ігор.
Можна починати з дрібниць: вдягніться із закрити очима, поїдьте на роботу новою дорогою без допомоги навігатора, познайомтесь з новими людьми, спробуйте написати вірш. І чим більше ви будете завантажувати мозок, тим легше він буде переносити навантаження.
Попереджаємо, що спершу мозок не буде особливо радий таким несподіваним пропозиціям і буде наполягати почати вивчати нове «з понеділка», або буде переконувати, що у вашому віці вже трохи запізно вивчати японську чи гру на скрипці. Але якщо ви таки переможете — мозок буде вдосконалюватись і не втрачати свою ефективність.
І найголовніше — ніколи не забувайте, що наш мозок є унікальним органом, він не старіє і дуже добре реагує на навантаження. І не важливо скільки вам років, важливо як ви користуєтесь своїм мозком.
Марія Хрущак
Література:
Марина Собе-Панєк, Володимир Яковлєв. Догляд за мозком. Практичний посібник з догляду за найважливішим органом. — Форс, 2019
Дэвид Рок. Мозг. Инструкция по применению: Как использовать свои возможности по максимуму и без перегрузок. — Альпина Паблишер, 2013
Дэвид Перлмуттер и Кэрол Колман. Здоровый мозг. Программа для улучшения памяти и мышления. — Манн, Иванов и Фербер, 2019
Фото: ©wikipedia.org