Культурний Проект | Журнал

Архітектура майбутнього: Гліб Ушаков про переможців IHA 2020

Гід
Німецький архітектурний музей (DAM) щороку обирає кращі проекти будівель висотою від 100 метрів, які «втілюють майбутнє дизайну, стійкість і збудовані за допомогою інноваційних технологій». І нагороджує їх International Highrise Award (IHA) — Міжнародною архітектурною премією, яку прийнято вважати найпрестижнішою у галузі будівництва високих споруд. Цьогоріч фіналістами стали п’ять проектів хмарочосів, збудовані бюро з Голландії, Великобританії та Данії — Zaha Hadid Architects, BIG, SOM, OMA і Heatherwick Studio. До вашої уваги — список переможців та розгорнутий коментар лектора і експерта «Культурного Проекту», архітектора Гліба Ушакова.

EDEN у Сингапурі

Хмарочос EDEN у Сингапурі © Hufton+Crow

Цей хмарочос із люксапартаментами збудовано за проєктом лондонської Heatherwick Studio в Сінгапурі. Архітектори розпланували будівлю так, аби разом з нею «вписати природу в життя міського житла». Для цього вони висадили висячі сади на балконах, які займають майже увесь торець фасаду. Надихнув їх на таке рішення візуальний контраст між густою рослинністю, яка буяє в межах міської зони Сінгапуру, та великою кількістю висоток.

The Stratford у Лондоні

The Stratford у Лондоні © Alex Upton/MLC

У 42-поверховому хмарочосі The Stratford, зведеному в Лондоні за проєктом бюро Skidmore і Owings&Merrill, розміщено готель. Архітектори створити дуже цікавий простір, який максимально сприяє комунікації та розвитку соціальних зв’язків між відвідувачами і, в той же час, є максимально містким. Для цього на верхніх поверхах хмарочоса вони висадили три сади, для яких збудували спеціальні майданчики.

Norra Tornen у Стокгольмі

Norra Tornen у Стокгольмі © Ossip van Duivenbode

Хмарочос Norra Tornen голландського архітектора Реньє де Графа, який працює в знаменитому бюро OMA, з’явився у Стокгольмі ще в 2018 році. За задумом архітектора, збудована в історично бідному районі міста з житловим фондом, здебільшого спроєктованим до Другої світової війни, вежа представляє собою «новий стиль життя, який поєднує щільну заселеність з можливістю насолоджуватися відкритим простором». Проєкт, на думку критиків, швидше нагадує зразки пізнього модернізму, ніж багатоповерхівки останніх десятиліть. Саме модерністська архітектура, точніше — бруталізм, надихнули голландця обрати головним матеріалом для цієї споруди саме бетон.

Omniturm у Франкфурті-на-Майні

Omniturm у Франкфурті-на-Майні © Nils Koening

Omniturm, 190-метрова вежа зі зсунутими плитами посередині, збудована за проєктом групи компаній Bjarke Ingels (BIG) в центрі Франкфурта-на-Майні. Частина поверхів будівлі зміщені у незвичній спіралеподібній послідовності. Назва будівлі (поєднання латинського префіксу «все» і німецького слова «вежа») символізує його функцію — на 49 поверхах розплановані офіси, апартаменти та приміщення громадського призначення.

Leeza SOHO в Пекіні

Leeza SOHO в Пекіні © Hufton+Crow

Офісну споруду в діловому районі Пекіну Фентай збудувало бюро Zaha Hadid Architects. Хмарочос спроєктовано таким чином: всередині розміщені три блоки приміщень, а їхня внутрішня композиція відкриває одразу декілька панорамних точок огляду міста. Вежа Leeza SOHO стала ключовою спорудою в новому районі міста, який є стрімко зростаючим фінансовим і транспортним вузлом між центром міста і міжнародним аеропортом Дасін, який також нещодавно запустили. Саме під хмарочосом проходить лінія метро, яка сполучає центр міста з летовищем.

Міжнародна премія International Highrise Award є найпрестижнішою нагородою в галузі висотного будівництва. У складі журі премії — архітектори, інженери-будівельники, експерти з нерухомості та архітектурні критики. DAM оголосить переможця 29 жовтня у Франкфуртській церкві Паульскірхе. Його нагородять статуеткою, створеною німецьким художником Томасом Демандом, і грошовим призом у розмірі 50 000 євро.

Гліб Ушаков — кандидат архітектури, доцент Київського національного університету будівництва і архітектури — про будівлі-фіналісти Міжнародної премії International Highrise Award (IHP) 2020:

Всі хмарочоси, які представлені на конкурсі, звичайно, втілюють новітні технології, прогресивні інновації, демонструють розвиток будівельних можливостей. В першу чергу це стосується конструктивних рішень і систем інженерної інфраструктури.

Висотні споруди, починаючи від давніх храмів, середньовічних дзвіниць та Ейфелевої вежі, втілюють будівельні досягнення самим композиційним принципом вертикалі. Однак для висотної споруди зовсім необов'язково бути саме баштою. Може бути, наприклад, така форма: пластинчасто-розгалужена, компактна, схожа на ступінчасту піраміду, чи сукупність куполів, і просторова мегаструктура.

Башта, що має мінімальну площу забудови і велику загальну площу завдяки максимізованій поверховості, — це суперефективно з точки зору отримання максимуму площ для продажу від маленької ділянки. Але забудова, яка утворюється при скупченні таких баштових форм, створює тісне і затемнене міське середовище, позбавлене світла, зелені і вигляду неба з поверхні землі. Та головний недолік баштової форми хмарочосів це — ускладнена евакуація великої кількості людей під час пожежі. Фактично будь-яка башта має тільки один напрямок евакуації, скільки б не було сходових клітин, бо при великій пожежі люди, що опинились у цій вежі нижче пожежі — врятуються, а ті, хто вище — не можуть пройти зону пожежі. Іншого напрямку евакуації, ніж донизу, немає, і повітряна евакуація при такій ситуації теж неефективна (заважає потужне задимлення і потоки повітря). Отже, будь яка висотна будівля баштової форми стане безпечним місцем проживання чи роботи тільки після впровадження альтернативних інженерних рішень повітряної евакуації. А до того часу це — потенційно-смертельна пастка, що доводить сумний досвід 11 вересня 2001 року та ігнорується глобальним суспільством.

Головний недолік баштової форми хмарочосів це — ускладнена евакуація великої кількості людей під час пожежі

Також викликає велике занепокоєння будівництво баштових хмарочосів у сейсмічних зонах. Кількість людей, що перебувають всередині цих будівель непорівнянна із традиційною забудовою: кілька тисяч людей в одній споруді. Сьогоденні вигоди затуляють очі на ризики, що віддалені у часі.

Зовсім інша ситуація з висотними спорудами — мегаструктурами. Там завжди більше, ніж один напрямок евакуації. Саме ці об'єкти заслуговують на премію у першу чергу, бо вони створюють безпеку для людей, а не тільки «супербізнесефект». Порівняно з компактними і розгалуженими формами, мегаструктури також мають кращу освітленість і інсоляцію, можуть простиратись над історичними спорудами та зонами природного ландшафту. Приклад такої будівлі: Raffles City Chongqing у китайському місті Чунцін (Арх.: Safdie Architects).

Будівля Eden (Сінгапур, Heatherwick Studio) демонструє можливості вертикального озеленення хмарочоса, що частково компенсує нестачу озеленення в умовах тісної ділянки висотної забудови.

Інші хмарочоси-фіналісти мають особливо оригінальну композицію, просуваючись у тренді відходу від скляної призми Міса ван дер Рое.

Особливо цікава футуристична будівля Leeza SOHO (Пекін, Zaha Hadid Architects). Тут неймовірний атріум фактично перетворює вежу на просторову мегаструктуру, що має власний мікроклімат, забезпечує потужну освітленість приміщень і різні напрямки евакуації.

Також вас може зацікавити інтерв'ю з Глібом Ушаковим та його відеокурс «Історія сучасної архітектури за 120 хвилин»в якій йдеться про найталановитіших архітекторів та найславетніші будівлі світу минулого століття та сьогоднішнього.