Історія європейської культури
Прослідкуємо розвиток європейської культури від зародження до наших днів.

В цьому курсі говоритимемо про події, явища та людей, які відіграли головну роль у формуванні європейської культури як формотворчого елемента європейської ідентичності.
Старт 7 жовтня
10 вебінарів
Про курс
Чому античні греки сприймали кохання як покарання богів, а сучасна людина палко його шукає? Чому середньовічні французи призначали побачення на кладовищах, а сучасну людину смерть лякає як найбільша життєва несправедливість? Чому найвищий індекс щастя демонструють країни «європейського культурного етосу»?

Історія європейської культури — це подорож багатонаціональними звершеннями близько 600 поколінь наших пращурів, які міркували, творили, екзальтовано вірили, завойовували, об’єднувались, започатковували, досліджували, рятували, нищили, каялись і працювали. Історія європейської культури — це не лише про те, звідки ми, але й «камо грядемо» та на що можемо сподіватися.
Скільки у світі цивілізацій, а скільки — національних культур? Чим різняться поняття «культура» та «цивілізація»? Якщо Україна «брама Європи», то на варті яких цінностей вона стоїть? Якими є витоки європейської культури?
План курсу
07.10 | 1 ЛЕКЦІЯ.........
Генеалогія європейської культури
Культура як простір самоосмислення людини. Дуальна природа культури: ідея — інституційне втілення, культура — цивілізація, мистецтво — господарство. Європейська культура як окремий цивілізаційний регіон. Ніл Фергюсон про переваги європейської культури: конкурентність, верховенство права, науковий світогляд, розвиток медицини, культура масового споживання, професійна етика. Історичні віхи формування європейського культурного етосу.
.14.10 | 2 ЛЕКЦІЯ.......
Людська передісторія: первісність, епоха давніх царств
Когнітивна революція. Виникнення мови: від сигналу до концептуальних абстракцій. Загадка мегалітичної архітектури та наскельного живопису. Типологічні особливості епохи давніх царств. Боги та царі як актори культури. Стародавній Єгипет та Стародавній Шумер — культури, орієнтовані на «потойбіччя». Карл Ясперс про осьовий час, кінець стародавнього світу та період великих світоглядних наративів.
21.10 | 3 ЛЕКЦІЯ.........
Європейська передісторія: антична культура
Типологічні особливості античної культури: політична агональність, любов до мудрості, мистецька калокагатія. Періодизація античної культури: культура Стародавньої Греції, еллінізм, культура Стародавнього Риму. Герой як культурно-естетичний ідеал Стародавньої Греції. Державний діяч як ідеал людини у Стародавньому Римі. Конфлікт приватного та публічного, світського й езотеричного як нерозв’язна дилема античної культури.
.28.10 | 4 ЛЕКЦІЯ........
Середні віки: формування культурного профілю західної цивілізації
Формування багатонаціональної карти європейського регіону. Християнство як об’єднавчий цивілізаційний чинник. Стильова періодизація середньовічної культури: романський та готичний етапи. Мистецький канон східного християнства: іконопис та архітектура. Від грішника до святого — бінарний ідеал людини епохи Середньовіччя. Світська культура: лицарська етика та куртуазний роман. Взаємовпливи європейської та арабо-мусульманської культур.
04.11 | 5 ЛЕКЦІЯ.......
Культура епохи Відродження: дух творчості та бунту
Гуманістичні цінності й розпад феодальних відносин. Епоха геніїв та високого мистецтва. Формування національних мов та національної культури. Тріумф книгодрукування. Реформація та феномен релігійної міграції. Відкриття й колонізація Нового світу.
11.11 | 6 ЛЕКЦІЯ.......
Бароко, рококо чи класицизм: аристократизм проти буржуазності
Естетизм придворної культури. Ідеал освіченого монарха. Стилістичні особливості барокового художнього стилю. Національні трансформації стилю на прикладі Італії, Франції, Німеччини, Росії та України. Рокайльна декоративність та класицистична лаконічність як два стилістичні полюси епохи. «Паладіанський» класицизм у Великобританії. Трансформації в галузі садово-паркової архітектури.
18.11 | 7 ЛЕКЦІЯ.......
Просвітництво та світоглядний секуляризм як осердя модерної європейської культури
Формування засад наукового світогляду. Культ розуму й спекулятивної раціональності. Системна філософія німецьких класиків. Королівські наукові товариства, дослідження спадку колоніальних культур. Романтизм як ідейний рух та мистецький напрям. «Весна народів» та фольклорні мотиви у мистецтві. Барбізонська школа. Концептуально-стильові особливості імпресіонізму.
25.11 | 8 ЛЕКЦІЯ.......
Культура зламу XIX-XX століття: «передчуття недовідомих верств»
Авангард: від психологізму в мистецтві до клінічного психоаналізу. Девіація й безумство як художня тема. Напрямки авангардного мистецтва: сецесія, фовізм, кубізм, супрематизм, дадаїзм. Формування дизайну як індустрії. Масові рухи й «ідеологізація» світогляду. Суфражистська боротьба й розширення прав жінок. Культура міжвоєнного часу: феномен «generation perdue» в літературі.
02.12 | 9 ЛЕКЦІЯ.......
Біполярна світ-система та індустріалізація культури у ХХ столітті
Геополітичний профіль «короткого століття»: ліберальний, соціалістичний блоки та країни третього світу. Культура масового споживання та індустріалізація мистецького виробництва. Від масової до популярної культури. Телебачення як комунікативний медіум. Попарт як напрям в образотворчому мистецтві. Світоглядний пацифізм й молодіжні субкультурні рухи.
09.12 | 10 ЛЕКЦІЯ.......
Актуальна культура: пост-, альтер- чи метамодерн?
Шахова дошка світової геополітики наприкінці ХХ століття: від американізації до глобалізації. Конфлікт цивілізацій та світовий тероризм. Постмодерні філософські рефлексії. Дискурс глокалізму: від консьюмеризму до просьюмеризму. Нові медіа та діджитальне мистецтво. Глем-, гік- та 0-культура як сучасні суперсубкультури.
Вебінар
Записи

Тести
Відкрити тест