Класична філософія
Лекції та практика філософського мислення
ДУМАЙ ЯК СОКРАТ, ГОВОРИ ЯК ПЛАТОН,
ДІЙ ЯК ВИРІШИШ

Про курс

Чи можна навчитись мислити критично? Звідки приходять ярлики “добра” та “зла”? Як уміти аналізувати власні рішення? Перед вами курс, який про серйозне розповість простою мовою. Якщо ви давно збирались розібратись з філософією та зрозуміти, навіщо вона взагалі сучасній людині, ви знайдете відповіді.

Це курс із 30 лекцій, які розгорнуть перед вами повну картину концепцій і відомих імен. Але ви познайомитесь із філософією не лише як з абстрактною наукою, а як з інструментом аналізу будь-якого питання. Дізнаєтесь, чому Ніцше майже не читав Канта та для чого Гайдеґґер заперечував логіку. Навчитесь аргументувати свою позицію, як це робили давні греки, та спробуєте піддати сумнівам усі істини та правила модерного суспільства.
Наші викладачі-експерти доведуть, що вивчення філософії у дорослому віці є цілком необхідним для розуміння соціальних процесів та створення власної моделі світогляду.
Навіщо вам курс з філософії?

Щоб навчитись аналізувати весь шквал сучасної інформації та робити власні висновки

Щоб бачити світ, суспільство та події з різних точок зору та вміти обрати свою без тиску традицій чи стереотипів

Щоб уміти рефлексувати та поглянути на себе зі сторони

Формат занять

Курс побудований за принципом café philosophique, який передбачає подання фактів у варіативності їхнього тлумачення та інтерпретації різними спікерами. Основні особливості:
Лектори пропонують ряд тез до обговорення
Учасники ставлять запитання, та аргументують власні позиції
Леткори модерують колективне обговорення та надають резюме
Лектори презентують тему та завдання

Практика філософського мислення

До кожної теми лектори надають короткий перелік текстів — есенцію інтелектуального внеску певного філософа.

Учасники залучаються до обговорення і дискусії лекторів між собою, безпосередньо стикаються з відмінностями в підходах, що дає можливість показати складність філософського досвіду, заохочує слухачів до критичного осмислення кожної позиції
Кожна зустріч поділяється на «лекційну», фактологічну частину, та інтерактивний семінар, коли слухачі разом із фахівцями читають та обговорюють уривки з філософських текстів.
Для кого цікавий цей курс?
Для тих, хто хоче навчитися ставити запитання до самого себе та навколишнього світу

Для тих, хто прагне розвивати критичне мислення та способи інтерпретації дійсності

Для тих, хто хоче вміти встановлювати логічні зв’язки між подіями та явищами у сучасному світі
Старт курсу
25 вересня
Тривалість
11 тижнів
Формат
30 вебінарів
Як буде викладатися курс
Лекції проходитимуть двічі на тиждень. Тривалість однієї лекції — дві години.
Додаткові матеріали
До кожної лекції ви отримаєте презентації та перелік матеріалів та літератури для самостійного опанування
Сертифікат
Після закінчення курсу ви отримаєте сертифікат.
Онлайн-курс,
30 вебінарів

Програма курсу

29.05 | 1 ЛЕКЦІЯ........
Поява філософії на тлі світу. Пошуки архе. Суперечки про начала всіх речей.
Як вивчати античну філософію, щоб здобути «істинну, а не хибну мудрість»?
Ця лекція присвячена зародженню ключових проблем античної філософії: як виникає природа і космос? в чому першопричина їх виникнення? звідки виникає життя? що таке начало? скільки є таких начал? чому є буття, а не ніщо? яким є буття? Ми розглянемо позиції представників основних досократичних шкіл Давньої Греції, дослідимо їхні суперечки та фундаментальні відкриття: проблеми обґрунтування, основні космічні сили та принципи існування речей, розрізнення між думкою і гадкою.

Ми спробуємо реконструювати контекст філософування ранніх філософів і аналіз перших філософських запитів. Читання й порівняння уривків і тверджень філософів-досократиків.
02.10 | 2 ЛЕКЦІЯ.........
Відкриття людини. Структура ідеального світу
Чи не є Сократ лише персонажем Платона, а не реальною особою? У чому полягає «життя філософа» з позиції Сократа? Чому Сократ – універсальний образ філософа в європейській культурі? Ми проаналізуємо образ Сократа в діалогах Платона та інших античних джерелах, а також розглянемо особливості сократичної філософії: відкриття сутності людини, етичні й теологічні питання, розуміння щастя, майєвтика та іронія.

Дослідимо також і «Платонівське питання»: смисл міфу, відкриття метафізики, світ ідей, структура космосу. А також: основи пізнання, роль мистецтва, концепцію людини і безсмертя душі та ідеальну державу Платона.
06.10 | 3 ЛЕКЦІЯ.........
Перша систематизація знання
Як мислити буття? Реальне та ідеальне. Загальне та одиничне. Читатимемо та інтерпретивуватимемо Аристотеля. Дослідимо його вчення про буття та проблему субстанції, типи причин та поняття закону, душу із її функціями та практичні науки як от етика і політика.
09.10 | 4 ЛЕКЦІЯ.........
Етичний ідеал мудреця
Чи веде атараксія до щастя? Якими є канони мудрого життя? Предметом розгляду стане духовна ситуація, що виникла в результаті завоювань Олександра Македонського: занепад античного полісу, поширення космополітичного ідеалу, відкриття індивіда. Розкриємо сутність і межі сократичних шкіл, епікурейського канону,, стоїчної філософії та окреслимо розвиток і трансформацію скептицизму.
13.10 | 5 ЛЕКЦІЯ.........
Філософія і віра: Отці Церкви. Відкриття особистості
Як можна пізнати Бога? Що таке воля, свобода і благодать? На цій лекції дослідимо фундаментальні біблійні ідеї та середньовічну апологетику: Філон, Юстин, Климент, Оріген, Тертуліан. Піднімемо питання про структуру і значення Біблії, концепцію «Заповіту» та філософське значення біблійних ідей: монотеїзм, креаціонізм, провидіння, першородний гріх і спасіння, простір віри і Духу, любов і благодать. Дізнаємося чому виникає полеміка християнства з грецькою філософією та до чого тут теоцентрична метафізика Августина та вчення про Град земний і Град Божий.
15.10 | 6 ЛЕКЦІЯ.........
Віра і функції розуму. Схоластика і містика
Лекційний огляд окреслить процесу переходу від патристики до схоластики, а також відокремлення філософії та науки від теології. Обговоримо проблеми універсалій: суперечка реалістів і номіналістів. Визначимо що ж таке схоластика та якою була схоластична програма дослідження: розум у функції віри, проблема доказу буття Бога.
20.10 | 7 ЛЕКЦІЯ.........
Хто такі гуманісти і що відроджувалося в добу Ренесансу?
Піднесення людини та мудрість скептицизму. Чому мислителі Відродження звертаються до природи людини? Чи існували межі такого самозвеличення Людини? У чому смисл повернення до Античності? Ці питання лежать в основі нового погляду на світ і людину, коли на зміну теоцентричній моделі приходить антропоцентрична. Відбувається поворот від універсальних проблем світу до внутрішнього світу людини, провадиться реабілітація людської насолоди й апологія природної етики. Проблема гріхопадіння переосмислюється як проблема людської гідності. Поговоримо про те, як формується гуманістичний ідеал героїчної та величної людини як найвищого творіння Бога.
23.10 | 8 ЛЕКЦІЯ.........
Хто такі гуманісти і що відроджувалося в добу Ренесансу?
Відродження – це час релігійного оновлення. Філософія стає помічницею практичної розсудливості християнського життя. Відбувається відкидання церковних авторитетів і схоластиків: постала необхідність повернутися до витоків і переосмислити християнську доктрину. Назрівала протестантська реформа як результат духовного розвою Ренесансу та як переоцінка гуманістичної програми. Ми поговоримо про свободу і владу як нові чесноти, дослідимо нові стратегії пошуку ідеалу людини та суспільства та простежимо як політика перетворилася на автономну галузь суспільного життя.

27.10 | 9 ЛЕКЦІЯ.........
Ренесансу? Дискусія. Суд над Маккіавелі: Мораль vs Arete vs Влада
Чи є Макіавеллі першим представником нігілізму в політиці? Чи був він попередником ідеології? Наскільки сумісні етика і політика? Заняття пройде у форматі імпровізованого «суду» над Макіавеллі (advocatus diaboli). Коментуватимемо і читатимемо головний твір Макіавелі - «Державець»
30.10 | 10 ЛЕКЦІЯ.........
Мислю, отже існую. Інтелектуальне пізнання Бога. Найкращий з можливих світів
Чи справді «ми живемо в найкращому з можливих світів»? Як поєднується Бог і раціональність? Чи можлива інтелектуальна любов до Бога?

Філософія Нового часу продемонструвала вимогу звільнитися від догм попередніх часів. Інструментом, який може зарадити в цьому, Декарт називає розумом: озброєний правилами методу, він прямує до істини. Будь-який розмисел має починатися з сумніву, а єдине, в чому годі сумніватися – це наше Я.
Дослідивши картезіанський метод, ми перейдемо до Спінози, що розглядає природу і людину безпристрасно, як геометричні проблеми. Вважаючи свідомість певним «духовним автоматом», що підкоряється законам як тіло підкоряється законам руху, він прагне побудувати універсальну раціональну систему без звертання до надприродного.

Не оминемо і Ляйбніца, що довершуючи цю традицію, запропонував раціональну метафізичну систему, побудовану як систему логічних принципів.
03.11 | 11 ЛЕКЦІЯ.........
Філософія промислової доби. Пізнання і його межі
На цьому занятті ми поговоримо про Френсіса Бекона: шукаючи шляхів розвитку людства до знання, він пропонував розчистити пізнання від «привидів», що перетворюють філософію на служницю теології. Будучи засновником британської емпіричної традиції, Бекон надавав велике значення природничим наукам, що спиралися на експеримент.

Дослідження цієї ж традиції продовжимо із Томасом Гоббсом: він стверджував, що у світі немає нічого, крім тіл та їхнього руху, а людина - теж тіло, що перебуває в невпинному русі. Таке співтовариство людських тіл утворює нове тіло – державу, що має вирішувати конфлікти між інтересами.

Слідом за ним і Локк хоче довести неможливість допущення в пізнанні умоглядних передумов. Він створює модель походження людського знання з чуттєвого досвіду.

Нарешті Юм був переконаний у необхідності звільнення науки про людину від релігійних ідеологічних установок. Противлячись подібним матеріалістичним ідеям, Берклі вважає, що всі чуттєві речі існують лише у свідомості людини. Вони не є плодом уяви, а лише результатом впливу Бога.
06.11 | 12 ЛЕКЦІЯ.........
Механічна будова чи нескінченність Всесвіту? Нова форма знання і нова фігура вченого
Зростання темпів виробництва і торгівлі, мореплавання і військової справи спричинили зацікавлення до науки. Коперник запропонував цілковито нову систему світобудови, а Тихо Браге визначив положення багатьох небесних тіл, видавши перший сучасний каталог зірок. Дослідники почали використання нових приладів: Галілей відкрив зірки за допомогою споглядальної труби, плями на Сонці й кратери Місяця, а Кеплер сформулював закони руху планет по еліптичним орбітам, сприяючи математичному опису Сонячної системи. Ньютон виявив, що небесна і земна сфери підпорядковуються тим самим закономірностям природи та математично обґрунтував закони, що керують цими процесами.

Назріває нова механістична концепція природи на основі стихійного експериментального натуралізму. Формується наука як соціокультурний задум. Зростає роль досвіду й творчого начала в людині, яка продовжує творити там, де закінчила природа (Леонардо). Формується пантеїзм як радикальна система натурфілософії Ренесансу. Єдине матеріальне начало світу має творчу природу. Теза про нескінченність природи: поза нашим Всесвітом — незлічима кількість світів (Бруно).
10.11 | 13 ЛЕКЦІЯ.........
Розум проти забобонів: філософія Канта
Епоха Просвітництва – це доба, що принесла ідеї прогресу, свободи, справедливого соціального устрою та піднесення наукового знання. Кант найменував Просвітництво «виходом людини зі стану неповноліття». Вагомим завданням просвітників була популяризація ідей, результатом чого був випуск Енциклопедії. Поговоримо про те, як раціонально змінюючи світ і вдосконалюючи форми життя, можна змінити на краще кожну людину, та розумна людина здатна ще й до морального вдосконалення.
13.11 | 14 ЛЕКЦІЯ.........
Пізнання і самопізнання: Геґель
Епоха Просвітництва – це доба, що принесла ідеї прогресу, свободи, справедливого соціального устрою та піднесення наукового знання. Кант найменував Просвітництво «виходом людини зі стану неповноліття». Вагомим завданням просвітників була популяризація ідей, результатом чого був випуск Енциклопедії. Поговоримо про те, як раціонально змінюючи світ і вдосконалюючи форми життя, можна змінити на краще кожну людину, та розумна людина здатна ще й до морального вдосконалення.
17.11 | 15 ЛЕКЦІЯ.........
Дискусія: Кант vs Геґель
Епоха Просвітництва – це доба, що принесла ідеї прогресу, свободи, справедливого соціального устрою та піднесення наукового знання. Кант найменував Просвітництво «виходом людини зі стану неповноліття». Вагомим завданням просвітників була популяризація ідей, результатом чого був випуск Енциклопедії. Поговоримо про те, як раціонально змінюючи світ і вдосконалюючи форми життя, можна змінити на краще кожну людину, та розумна людина здатна ще й до морального вдосконалення.
20.11 | 16 ЛЕКЦІЯ.........
Дискусія: Кант vs Геґель
Романтизм став філософією культурної «бурі й натиску», що протистояла ідеї вищого Розуму. Романтики звернулися до природи як животворної сили, властивої генію. З’явилися нові форми релігійності: язичницький титанізм поєднувався з містичним ідеалізмом і християнством. Романтична доба знаменувалася ненавистю до тиранів, екзальтованою свободою, сильними почуттями і пристрастями. 
На цьому занятті ми поговоримо про таких представників романтизму як брати Шлеґелі, Новаліс, Гельдерлін, Якобі, Гердер, Гумбольт, а також аналізуватимемо тексти Фридриха Шляєрмахера.
24.11 | 17 ЛЕКЦІЯ.........
Дискусія: Кант vs Геґель
Великі критики системи Геґеля: у часи тріумфу ідеалізму зазвучали й голоси незгодних. К’єркеґор подивився на геґельянство з релігійних позицій: у нетрях системи не знайшлося місця вільному виборові, тривогам і чаянням індивіда, буття якого заховане за понятійними схемами.

Не розум керує історією, а сліпа й нещадна воля: вторить йому Шопенгауер. Світ – не тріумфальний поступ Ідеї до Абсолюту, а драма випадку й страждання. Доля трагічна й тільки негідник говоритиме про оптимізм. Лише мистецтво й аскеза можуть частково порятувати нас від страждання й нудьги.
27.11 | 18 ЛЕКЦІЯ.........
У чому переваги науки перед філософією?
Застосування наукових відкриттів змушує зачаровуватись: зростають міста, з’являється потужне транспортне сполучення, медицина долає смертельні хвороби, змінюється спосіб життя людей. У різних країнах розвивається своя версія позитивізму: у Франції на засадах картезіанства й Просвітництва, В Англії на ґрунті емпіризму й утилітаризму, в Німеччині орієнтується на сцієнтизм і матеріалізм. Починалася ера віри в прогрес і панування природничих наук: Європа стає на шлях індустріальної трансформації.

На цьому занятті дослідимо вчення основних представників постпозитивізму: Конта, Міла, Спенсера, Маха та Авенаріуса.
01.12 | 19 ЛЕКЦІЯ.........
Матеріалізм і ланцюги пролетаріату
Паростки індустріалізації породили чимало соціальних наслідків. Але наука і техніка здатні розв’язати гострі соціальні проблеми. Справедливість – це закон прогресу. Потрібно реорганізувати державу й економіку, щоб не занапастити свободу людини. Так вважали соціалісти. Втім, зрозуміти суспільство неможливо без політичної економії, твердить Маркс. Утопічному соціалізму потрібно протиставити науковий. Почати варто з критики релігії, потім перейти до критики землі й нарешті з’ясувати: чому людина відчужується від себе й власної праці?
04.12 | 20 ЛЕКЦІЯ.........
Як навчитися філософувати молотом?
Як врятувати культуру від нездар і ревнителів зиску? Чому геній – це єдиний культурний герой сучасності? Так міркує Ніцше, шукаючи життєвих принципів розвитку культури, яка застрягла в лещатах науки. Та період захоплення романтизмом змінився потребою критики метафізики, ідеалізму, моралі й християнства. В ситуації «смерті Бога» людина прямує не шляхом райдужного прогресу, а котиться до нігілістичного краху. Як в цих умовах навчитися життєствердності й самоперевершення?
08.12 | 21 ЛЕКЦІЯ.........
Дискусія. Філософія підозри: Маркс, Ніцше, Фройд
Чого ми навчилися у великих критиків? Як ставити «незручні запитання» й навчитися на них відповідати? Як мислити «потойбіч добра і зла»?

На ці та інші питання шукатимемо відповіді із точки зору філософії підозри.
11.12 | 22 ЛЕКЦІЯ.........
Феноменологічні проекти
Чого ми навчилися у великих критиків? Як ставити «незручні запитання» й навчитися на них відповідати? Як мислити «потойбіч добра і зла»?

На ці та інші питання шукатимемо відповіді із точки зору філософії підозри.
15.12 | 23 ЛЕКЦІЯ.........
Дискусія. Природа свідомості
Чого ми навчилися у великих критиків? Як ставити «незручні запитання» й навчитися на них відповідати? Як мислити «потойбіч добра і зла»?

На ці та інші питання шукатимемо відповіді із точки зору філософії підозри.
18.12 | 24 ЛЕКЦІЯ.........
Смисли буття. Герменевтичне виховання свідомості і філософія мови.
Критика позитивізму й недовіра до ідеалізму виразилася в пошукові конкретного. Феноменологи запропонували «повернення до самих речей»: знайти непорушний базис очевидності, навчитися описувати феномени й формувати смисл світу. Сутність герменевтичного підходу полягає у виявленні можливих смислів і розумінні Іншого. Герменевтичний досвід переживання смислу за Г.-Ґ. Ґадамером: смислова антиципація, запитування, традиція, перед-розуміння, позитивність упередження, свідомість уражена історією.
22.12 | 25 ЛЕКЦІЯ.........
Парадокси свободи. Екзистенціалізм
Людина переростає сама себе, здобуваючи досвід, який потребує постійного переосмислення й інтерпретації. Проте досягаючи цього, важливо не забути того, хто запитує про ці смисли, продовжують екзистенціалісти. Людська екзистенція вказує на конечність існування й можливість бути. Вона пов’язана з ризиком, наполегливістю й спрямованістю в безвість.
29.12 | 26 ЛЕКЦІЯ.........
Неомарксизм: Адорно, Горкгаймер, Альтюсер
Людина переростає сама себе, здобуваючи досвід, який потребує постійного переосмислення й інтерпретації. Проте досягаючи цього, важливо не забути того, хто запитує про ці смисли, продовжують екзистенціалісти. Людська екзистенція вказує на конечність існування й можливість бути. Вона пов’язана з ризиком, наполегливістю й спрямованістю в безвість.
05.01 | 27 ЛЕКЦІЯ.........
Аналітична філософія
Людина переростає сама себе, здобуваючи досвід, який потребує постійного переосмислення й інтерпретації. Проте досягаючи цього, важливо не забути того, хто запитує про ці смисли, продовжують екзистенціалісти. Людська екзистенція вказує на конечність існування й можливість бути. Вона пов’язана з ризиком, наполегливістю й спрямованістю в безвість.
12.01 | 28 ЛЕКЦІЯ.........
Структуралізм: Сосюр, Леві-Строс, Барт
Людина переростає сама себе, здобуваючи досвід, який потребує постійного переосмислення й інтерпретації. Проте досягаючи цього, важливо не забути того, хто запитує про ці смисли, продовжують екзистенціалісти. Людська екзистенція вказує на конечність існування й можливість бути. Вона пов’язана з ризиком, наполегливістю й спрямованістю в безвість.
15.01 | 29 ЛЕКЦІЯ.........
Постструктуралізм: Фуко, Делез, Деріда
Постмодерністська філософія виникає як наслідок особливої інтелектуальної ситуації в другій половині минулого століття. Основними її особливостями стали принципи плюралізму та релятивізму, коли постулюється «множинність порядків», між якими неможлива будь-яка ієрархія. Подібний підхід поширюється на будь-які теорії та концепції, знаменуючи настання нової перехідної доби в мисленні й культурі в цілому.

19.01 | 30 ЛЕКЦІЯ.........
Філософія сьогодні
Постмодерністська філософія виникає як наслідок особливої інтелектуальної ситуації в другій половині минулого століття. Основними її особливостями стали принципи плюралізму та релятивізму, коли постулюється «множинність порядків», між якими неможлива будь-яка ієрархія. Подібний підхід поширюється на будь-які теорії та концепції, знаменуючи настання нової перехідної доби в мисленні й культурі в цілому.
Детальніше
Лектори курсу
Тарас Лютий
Український філософ, письменник, колумніст, музикант. Доктор філософських наук. Професор кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА. Старший науковий працівник відділу філософської антропології Інституту філософії ім. Григорія Сковороди. Куратор і викладач «Культурного проекту».
Людмила Криворучка
Директорка Докторської школи ім. родини Юхименків НаУКМА; завідувачка докторантури, аспірантури; кандидатка філософських наук. Працює дослідницею у наукових проектах НаУКМА, викладає філософські дисципліни в НаУКМА з 1999 р.

9 900 грн.

Повний абонемент

4 000 грн/місяць

Розстрочка

7 600 грн.

Ціна для ранніх пташок, діє до 25 червня.

Класична Філософія
Реєстрація на курс
Ваше ім`я
Ваша електрона адреса
Ваш телефон
Культурний Проект
Click to order
Ваше замовлення
Total: 
Ваше ім`я
Ваша електронна адреса
Ваш телефон
Промокод
Поширені питання
Для якого рівня підготовки розрахований цей курс?
Курс сподобається слухачам, які бажають вивчати економіку від початку, і тим, хто хоче впорядкувати свої знання.
Як буде відбуватись онлайн-навчання?
Всі лекції відбуваються онлайн у форматі вебінарів. Ми нагадаємо вам про початок навчання за тиждень до початку курсу. На сайті Культурного Проекту для вас буде створений особистий кабінет. В ньому будуть зберігатись записи вебінарів, які вже відбулись та додаткові матеріали до них. Ви можете переглядати лекції з моменту їх появи та у будь-який зручний для вас час. Доступ до всіх лекцій курсу у кабінеті гарантовано протягом року.
Як буде відбуватись комунікація під час курсу?
Перед початком курсу наш координатор додасть вас у телеграм-групу курсу, тому просимо заздалегідь налаштувати цей додаток на ваших гаджетах. В телеграм-групу ми будемо надсилати додаткові матеріали та корисні посилання від лектора курсу, обговорювати лекції. Також, ви матимите можливість ставити запитання в чаті вебінарної кімнати під час лекції. Ми розберемо найцікавіші питання в прямому ефірі вебінару. Відповіді будуть також записані і доступні в особистому кабінеті.
Як сплатити за курс?
Ви можете оплатити курс за допомогою карт VISA, Mastercard, сервісів Privat24, Apple Pay та Google Pay.
Якщо виникнуть організаційні питання, щодо курсу, до кого звертатись?
Радо відповімо на ваші запитання та допоможемо за телефоном (095) 493 04 04 або пошті info@culturalproject.org
Відгуки
Ольга Шишман
керівник проектів компанії GlobalLogic
«Лютий, зрозуміло, – це майстер-клас по всьому. Найбільше запам'ятались лекції про марксизм, анархізм, філософію Ніцше та Шопенгауера. Я отримала задоволення від усього курсу. На пальцях можна скоріше назвати лекції, які пройшли повз і залишили мене байдужою»

Ірина Віленська
начальник управління банку
Віктор Оксенюк
Лідер проектів, Києво-Могилянська бізнес-школа
Найбільш цінним в курсі є діалог лекторів, які пропонують власні інтерпретації без категоричного відстоювання однієї позиції. І найсолодше – це думки та нові сенси, які народжуються в аудиторії просто тут і зараз.
«Завжди хотіла вивчати філософію, тому що та філософія, яку нам давали у свій час – це була просто профанація. Мені дуже сподобався Андрій Баумейстер. Він академічний товариш і багато знає про релігію. Дуже добре розповідав про університети, отримала багато нового»
Дар'я Непочатова
Письменниця,
трансформаційний коуч
Самое главное, что я взяла из курса – это тезис о том, что для каждой мысли есть свое место в мире. Мысль может быть маленькой, может отличаться от общего мнения. Мысль может быть дерзкой. Но если она появилась в твоей голове, то она имеет место быть. И самое главное выпустить ее. Не бояться.
Матеріали з журналу