Про шекспірівські історії ми начебто знаєм чи не найбільше з усієї західної класики, адже бачили й чули чимало різноформатних адаптацій. А втім, є враження, що розуміння тут примарне, неповне. Чому в «Гамлеті» ллється так багато крові, конфліктують і гинуть, але запам’ятовується туманний монолог? За що Шекспіра критикували пізніше та чому саме ця п’єса виявилась №1 в англійця?