Мистецтво ХХ століття

Вир подій, імен, явищ, художніх і культурних феноменів, що перевтілили нашу реальність та замінили літературоцентричність попередніх епох – сучасною тотальною візуальністю. Авангардне мистецтво, смерть реалізму, впливи пропаганди та будівництво утопій, фальсифікація образу, кінематографічна реальність, психоаналіз та фантазійні всесвіти героїчних блокбастерів, культурне середовище як система індустрії, мистецтво як терапія та мистецтво як агресор – усе це стало складовими візуальної культури у XX столітті, яка доповнилася ще й фотографією, кінематографом, телебаченням, рекламою та інтернетом.

Останні 100 років переварили в собі майже усі образотворчі надбання попередніх епох. І просто зараз ця візуальна суміш минулого формує наші смаки, симпатії й антипатії, нашу актуальну реальність та впливає на наші життя.

Історія мистецтва — це не тільки історія шедеврів чи послідовність художніх стилів. У XX столітті – це візуальна культура, що заполонила життя кожного.

Як буде викладатися курс

Лекції читатимуться щосереди о 19:00, у форматі вебінарів з обговоренням. Тривалість заняття — 1,5 години

Додаткові матеріали

В комплекті з відеолекціями ви отримаєте презентації, перелік додаткової літератури

Сертифікат

Після закінчення курсу ви отримаєте сертифікат

Онлайн-курс,
10 лекції

Межа XIX–XX століть увійшла в історію світової культури як початок модернізму — філософського і мистецького руху розвинених індустріальних суспільств. Поки доживали віку поважні імпресіоністи, а стиль модерн заполонив європейські вулиці, вітрини та інтер’єри, модерністи безжально видозмінювали мистецтво задля нового майбутнього.

Чим розпочалося XX століття, де знаходився центр європейського культурного тяжіння, що спільного й відмінного між модернізмом й модерном, а також яка політична і соціальна реальність оточувала митців на зламі століть — ви дізнаєтесь із вступної лекції до курсу.

20.10 | 1 ЛЕКЦІЯ
Зміна епох. 1900-ті

Це період розпаду реалістичного зображення на атоми мистецьких «-ізмів»: кубізм, фовізм, футуризм, супрематизм, експресіонізм, дадаїзм, сюрреалізм. А також генерування нових мистецьких утопій: знайденого об’єкту як мистецтва, мистецтва для народу, пошуку художнього генія за океаном та у первісних образах, а також утвердження абстракції як чистої і самодостатньої художньої форми. Усе це стало можливим в умовах швидкозмінної реальності початку XX століття, Першою світовою війною, низкою наукових та гуманітарних відкриттів і значними суспільними трансформаціями з відвойовуванням прав жінок.

27.10 | 2 ЛЕКЦІЯ | 03.11 | 3 ЛЕКЦІЯ
Смерть реалізму і наївне белькотіння. 1910-ті

Поки Радянська система втілювала авангардні ідеї нового мистецтва для нового народу, Німеччина осмислювала ергономічність та взаємозалежність мистецтва і дизайну. Так виникли дві фундаментальні школи нового мистецтва: німецький БАУХАУС та радянський ВХУТЕМАС. А поряд із новим мистецтвом, популярності і розквіту досягло й кіновиробництво: німецький кіноекспресіонізм та радянське авангардне кіно, що заклали традиції європейського кінематографу.
1920-ті роки – десятиліття будівництва утопій та вихід концепцій у реальність.

10.11 | 4 ЛЕКЦІЯ
Конструювання утопії: німецький та радянський варіанти. 1920-ті

В умовах економічних й політичних конвульсій Великої Депресії, в США чинне місце займе фотографія, – з її допомогою змінюватимуть закони та писатимуть історію. А виставка «Кіно та фото» у Німеччині 1929 року й загалом переозначить фотографію у суспільстві та визначить її новим критичним інструментом.
Проте обнулення курсу нового мистецтва відбудеться в Східній і Західній Європі майже синхронно: у Радянському Союзі метод соціалістичного реалізму прийде на зміну авангарду, а з приходом до влади нацистської партії у Німеччині модернізм та німецький експресіонізм будуть проголошені «дегенеративним» мистецтвом. Це десятиліття формування тоталітарних стилів, де пропаганда одягається в мистецтво, а ідеологічна цензура ставатиме приводом до фізичної розправи над митцями.

17.11 | 5 ЛЕКЦІЯ
Монументальне, «документальне», тоталітарне. 1930-ті

Тоталітарний стиль попереднього десятиліття втілюється повноцінно та безповоротно. Війна формує свою гостроактуальну візуальність: плакатну, просту за швидкістю сприйняття, таку, що безапеляційно викликає реакцію. Фронту у цей час слугує і культура також: плакатність як лаконічна форма та шарж як соціально-критичний інструмент інформаційної боротьби. Також окреслюються образи нових культурних героїв по обидві сторони війни: жертви, солдата-захисника та агресора. Вони надовго стануть інструментами в руках пропагандистів, мотивом корпусу творів воєнної тематики у різних мистецьких медіа та потребуватимуть глибинного переосмислення й покаяння.

24.11 | 6 ЛЕКЦІЯ
Друга світова війна та мистецтво середини століття. 1940-ві

Друга світова війна обнуляє гуманізм, а слова Теодора Адорно про неможливість поезії після Освенцима стають вироком часу та європейського мистецтва. Модернізм ламається. Під питанням опинилися гуманістичні цінності та етичні базиси європейської культури. Повоєнне мистецтво в умовах холодної війни відображає глибинну кризу самосвідомості та перебуває у пошуку шляхів до ревіталізації віри у людину та прогрес цивілізації.
Це час зміни фокусу мистецтва, пошуку нового способу до виразності. Змінюється місце тяжіння актуального мистецтва, ним стає Нью-Йорк. Відбувається деконструкція наративу та конструювання міфу. Мистецтво стає інструментом Холодної війни.

01.12 | 7 ЛЕКЦІЯ
Мистецтво як інструмент холодної війни. 1950-ті

Повоєнне мистецтво шукало нові орієнтири та інші засоби до художньої виразності.
Назрів одночасний потяг і до простоти й зрозумілості предметного світу, і до ідеалістичної віри у технічні інновації та повоєнну реконструкцію світу. А поряд з цим назріває проблема консюмеризму та її критика мистецтвом попарту, відеоарт як реакція на медіа, а саме мистецтво стає потоком життя – флуксусом.
Так, слідуючи назві знакової виставки 1969 року, – це десятиліття культури, «коли стосунки стають формою».

08.12 | 8 ЛЕКЦІЯ
Нова мова мистецтва. 1960-ті

Мистецтво набуває рис індустрії: аналізує вже не тільки актуальну дійсність, але й своє місце і відповідальність в соціокультурній та політичній діяльності людства. Виставки стають територіями узаконення нових ідей у мистецтві, зростає роль куратора як носія концептів. Формується інституційна критика, чітких артикульованих форм набуває соціально-критичне мистецтво та його феміністичне крило, тіло стає інструментом художньої промовистості – утвердженням перформативних практик мистецтва.
Поки в соціалістичних країнах протистоять одне одному офіційне мистецтво соціалістичного реалізму та неофіційна культура й рух дисидентів, капіталістичний світ формулює та осмислює появу поняття постмодернізму.

15.12 | 9 ЛЕКЦІЯ
Що таке постмодернізм? 1970-ті

Монолітні конструкції повоєнного переподілу світу починають хитатися. Разом із падінням Берлінської стіни розпочинається і дослідження культури розподілу й конфронтації. Виставка «Маги Землі» закликає до деколоніального трактування мистецтва, а Чорнобильська катастрофа оприявнює політичну неміч СРСР, розпад соціалістичного блоку стає ключовою темою культурної рефлексії. Панк підриває політичні стовпи Європи, рок «розвалює» Союз під наглядом КДБ, а у Москві відбувається перший аукціон Sotheby's, присвячений андеґраундові та неофіційній культурі.

22.12 | 10 ЛЕКЦІЯ
Масова культура та Нові дикі. 1980-ті

Радянський Союз з його тоталітарним мистецьким концептом розпадається на окремі держави. Це проявляє множинність та варіативність мистецтва колишнього соціалістичного блоку. Капіталістичний світ поглинає ринки та інтереси вихідців із СРСР. Дослідження Маршалла Макклуена у полі популярної культури, законів медіа та «глобального села», розроблені ним впродовж 1960-1980-х, саме у 1990-ті стають дійсною реальністю через тотальне телебачення та формування масової культури. Поява нових технологій, комп’ютеризації та інтернету стають інструментом для митців нового, вже цифрового мистецтва. Біоарт та акціонізм, кітч та «естетика взаємовідносин» завершують XX століття та розпочинають XXI.

29.12 | 11 ЛЕКЦІЯ
Естетика взаємовідносин. 1990-ті

Мистецтвознавиця, дослідниця українського мистецтва та фотографії другої половини XX століття. Працювала в Дослідницькій платформі PinchukArtCentre, була запрошеною редакторкою журналу про українську фотографію Saliut Magazine. Авторка низки статей про мистецтво для українських медіа та друкованих видань. Спів-кураторка «Архіву мистецтва військового часу» при ГО Музей сучасного мистецтва.

Формат навчання

Переглядайте лекції, коли вам зручно.

Доступ до відео курсу гарантовано протягом року.

Мова викладання - українська.

Лекції читатимуться онлайн у форматі вебінарів з експертом.

Якщо ви маєте додаткові питання, радо відповімо на них за телефоном
(095) 493 04 04

Поширені питання