Сучасна архітектура

Хай-тек Гранично максимальна функціональність - основа напряму "хай-тек". Мінімум декоративних надмірностей і прикрас та активне впровадження новітніх технологій на додачу. Виставлені на показ різні архітектурні та технічні форми, елементи інженерного обладнання, металеві конструкції та інший антураж нового століття, нових технологій; велика кількість металу і скла - підкреслення простих і надійних елементів майбутнього - основні ознаки цього напряму.

З 1970-х років хай-тек і деконструктивізм увійшли до групи домінуючих і пішли протилежними дорогами в спільне майбутнє. Одні продовжили техноморфний розвиток конструктивізму і продуктивізму на межі новітніх технологій. Другі почали втілювати у світовому масштабі ідеї початку ХХ століття про абсолютну свободу архітектурних форм. Вони рухались від декомпозиції до нової композиції, створюючи архітектуру чистого авторського мистецтва.

Запрошуємо розгадати загадку естетики суперкаркасів та неймовірних поверхонь біоморфізму. Творчість природи знову надихає архітекторів-біоморфістів. Архітектурна біоніка відкриває все нові обрії природних утворень. Вони досконалі естетично та інженерно.

Екологізм у новітній архітектурі вже визнана філософія та свідомий підхід. Форми синтезу цього підходу з провідними напрямами, види екобудівель, інтеграція екосистем та інші приклади екоконцепцій постануть у центрі нашої уваги.

З давніх часів архітектура була земляною, дерев’яною, кам’яною. Була самою матеріальністю. ХХ століття зробило архітектуру легкою і прозорою з металевим блиском та скляним відбиттям. Вже за нашого часу архітектура набуває нових форм буття: частково чи повністю кібернетичних. Нова архітектура — віртуальна, динамічна, озброєна медіа-засобами і, навіть, інтерактивна. Розглянемо кіберстилістику, медіа-фасади, архітектурні можливості віртуального середовища та інші футуристичні прояви цього напряму.

Основою всіх архітектурних об'єктів є геометрична форма. На сучасному етапі розвитку архітектури її матеріально-утилітарні та конструктивні аспекти починають поступово втрачати своє колишнє значення і поступаються місцем художній виразності форм. На основі однієї і тієї ж функціонально-конструктивної форми можуть виникати часом непередбачувані варіанти, авангардні рішення.

Сучасний архітектурний простір. Динамічний, невизначений і багатозначний. Найцінніший обмежений архітектурний ресурс, що містить потенційно необмежені можливості. У центрі уваги – складні структури чистого простору як основний матеріал сучасної архітектури. Узагальнення геометричних підходів до планування дозволяє побачити велику картину розвитку внутрішнього світу будівель у вигляді проекційного сліду, яким є ПЛАН. Будуть представлені особливості принципово відмінних типів структур архітектурного простору. Ми критично подивимось, як виглядають на практиці «щільні» структури простору і як в них існувати.

Що відбувається з сучасною архітектурою зараз? Що може відбутись далі? Архітектура продовжує перетворення. На що? Це стає більш зрозумілим, коли виявляємо сутність кожної лінії перетворення. Розберемось як розвивається суперпластичність, як форми будівель набувають нових якостей та нової тектоніки. Щоб зрозуміти архітектуру сучасних можливостей – вийдемо за її межі у світ архітектури інших форм і середовищ і поглянемо звідти. Почнемо з узагальнення неймовірного сплеску ідей постмодернізму. Різноманітні та різновекторні, вони досі втілюються, розвиваються та збагачують сучасну архітектуру. Архітектура як образ, як мова, як колекція «готових» форм, як гра. Від підходів до художньої інтерпретації традиційної архітектури та до звільнення композиції від «правильності» перейдемо до розгляду ідей, що переосмислюють основи архітектури, що перетворює будівлі на іншу матеріальність, іншу тектоніку, інші форми «існування».