Навчання
Онлайн-курс
/
Десять з десяти. Розмови про кіно
Кінематограф
Десять важливих імен – десять режисерів та режисерок, без яких ми не мислимо сучасного кінематографу як мистецтва. Серед них є класики та класикині, чиї нові фільми ще виходять у широкий прокат – а їхні визнані шедеври вже вивчають у кіношколах. Є візіонери та візіонерки, чиї імена стали ознакою стилю та витонченого смаку завдяки досконалим візуальним рішенням. Є радикальні митці і мисткині, які роблять аудиторію вразливою та беззахисною через табуйовані теми і відверті рефлексії. Окрім знайомства з обраними персоналіями, ви отримаєте численні посилання для подальшого знайомства з мистецьким кінематографом.
10 вебінарів у записі
1 800 грн
Реєстрація на курс
Історія класичного мистецтва
Історія класичного мистецтва
Click to order
Про курс
Кожен з них вартий цілого напряму – і часом такий справді формується. Недарма ж геометричні кадри у яскравому теплому забарвленні асоціюються з Весом Андерсоном, а сюрреалістичні екскурси у потойбіччя свідомості, що насправді виявляються справжніми мелодрамами – з Девідом Лінчем. Обрані персоналії мають власний метод та кіномову, де історія нероздільна з механізмами її оповіді та візуальними рішеннями.
Йтиметься також про особисту світоглядну оптику, яка розводить тематично споріднених режисерів на принципово різні полюси. Так, у кадр Паоло Соррентіно рідко потрапляє хтось, окрім заможних європейців, і так само сфокусований на середньому класі Міхаель Ганеке, от тільки тональність першого – розчулення, другого – холодна критика. Кожен і кожна з цих десяти мають свій шлях: Софія Коппола довела, що є самобутньою режисеркою з автентичним стилем, а не лише гучним іменем батька, Клер Дені вийшла за рамки хвилі New French Extremity – так само, як і Гаспар Ное, але рушили вони різними дорогами.
Зрештою, ці імена вже стали такими, для яких не соромно вжити кліше «культові» – і справді, прихильники Пола Томаса Андерсона та Ларса фон Трієра йдуть у кіно, перш за все приваблені постатями авторів, а не зірками в головних ролях й не принадним сюжетом на кон’юнктурну тематику. Як сформувались і як творять режисери та режисерки, чиї імена є абсолютним синонімом сучасного кіномистецтва – ви дізнаєтесь у цьому курсі.
Йтиметься також про особисту світоглядну оптику, яка розводить тематично споріднених режисерів на принципово різні полюси. Так, у кадр Паоло Соррентіно рідко потрапляє хтось, окрім заможних європейців, і так само сфокусований на середньому класі Міхаель Ганеке, от тільки тональність першого – розчулення, другого – холодна критика. Кожен і кожна з цих десяти мають свій шлях: Софія Коппола довела, що є самобутньою режисеркою з автентичним стилем, а не лише гучним іменем батька, Клер Дені вийшла за рамки хвилі New French Extremity – так само, як і Гаспар Ное, але рушили вони різними дорогами.
Зрештою, ці імена вже стали такими, для яких не соромно вжити кліше «культові» – і справді, прихильники Пола Томаса Андерсона та Ларса фон Трієра йдуть у кіно, перш за все приваблені постатями авторів, а не зірками в головних ролях й не принадним сюжетом на кон’юнктурну тематику. Як сформувались і як творять режисери та режисерки, чиї імена є абсолютним синонімом сучасного кіномистецтва – ви дізнаєтесь у цьому курсі.
Квентін Тарантіно та Софія Коппола, Гаспар Ное та Клер Дені, Пол Томас Андерсон і Ларс фон Трієр, Девід Лінч і Міхаель Ганеке, Паоло Соррентіно та Вес Андерсон.
Як викладається курс
Відеокурс, 10 лекцій
Тривалість однієї лекції — півтори години.
Мова викладання – українська.
Мова викладання – українська.
Додаткові матеріали
До кожної лекції ви отримаєте презентації з візуальними матеріалами.
Доступ до відеокурсу гарантовано протягом року
Ви можете переглядати відеокурс у своєму особистому кабінеті у зручний для вас час протягом року.
Для кого цікавий цей курс?
/
Для тих, хто хоче працювати у кіножурналістиці та всіх закоханих у кіно
/
Для тих, хто хоче опанувати інструменти для аналізу будь-якого кіно та отримувати від нього максимум вражень
/
Для тих, хто хоче познайомитись з найважливішими іменами режисерів та режисерок, без яких ми не мислимо сучасного кінематографу як мистецтва.
Програма курсу
Від публічного осуду за рівень насилля у дебютних «Скажених псах» до сентиментального відновлення історичної справедливості в «Одного разу в Голлівуді» – довгий шлях. Говоримо про майстра слова і дії, який при детальному розборі дивує більше, аніж на перший погляд. Наприклад, шанобливо творить сильні жіночі образи та розповідає казки, майстерно маскуючи їх форматними ознаками численних жанрів.
У фокусі: «Скажені пси», «Кримінальне чтиво», «Безславні виродки», «Одного разу в Голлівуді»
У фокусі: «Скажені пси», «Кримінальне чтиво», «Безславні виродки», «Одного разу в Голлівуді»
Часи, що невпинно змінюються. Герої, чия одержимість стає світоглядом. Сімейні цінності та релігійна полеміка. Все це характерно майже для кожного фільму режисера, якого по праву можна вважати одним з останніх представників справді великого стилю.
У фокусі: «Ночі в стилі бугі», «Магнолія», «І буде кров», «Примарна нитка»
У фокусі: «Ночі в стилі бугі», «Магнолія», «І буде кров», «Примарна нитка»
Володар двох Золотих пальмових гілок Каннського фестивалю. Холодний критик буржуазної Європи. Автор, що регулярно піддає персонажів нестерпним моральнісним випробуванням. Зрештою, режисер, який не боїться відшукувати жорстокість у дитячих образах. Ганеке – один з тих, хто з бездоганною точністю діагностує суспільство, регулярно вибиваючи своїх глядачів із зони комфорту.
У фокусі: «Кумедні ігри», «Піаністка», «Приховане», «Біла стрічка»
У фокусі: «Кумедні ігри», «Піаністка», «Приховане», «Біла стрічка»
Ікона метамодерну, Вес Андерсон вміє оповісти складні історії, лишаючись в рамках еклектики та скетчевого стилю. Візуальна комунікація його фільмів часто важливіша за акторські репліки, а трансляція світовідчуття автора – за саму історію.
У фокусі: «Водне життя Стіва Зіссу», «Неймовірний містер Фокс», «Королівство повного місяця», «Готель “Гранд Будапешт»
У фокусі: «Водне життя Стіва Зіссу», «Неймовірний містер Фокс», «Королівство повного місяця», «Готель “Гранд Будапешт»
Стиль, стиль і ще раз стиль. Мова не лише про пастельні кольори, фірмове сонце з-за листячка просто в об’єктив та анахронізмів на кшталт кедів Converse у гардеробі Марії-Антуанетти – Софія Коппола має власний манір сторітеллінгу та розкриття персонажів, яких традиційно тримає від глядачів на дистанції, запрошуючи до здогадки і (можливо) співавторства.
У фокусі: «Незайманки-самогубиці», «Труднощі перекладу», «Десь», «Обдурений»
У фокусі: «Незайманки-самогубиці», «Труднощі перекладу», «Десь», «Обдурений»
Медитативне милування великою красою, що зрештою перетворюється на самопародію. Або ж ні? Паоло Соррентіно – серед тих європейських режисерів, що зажив світової слави, але й став заручником власного стилю. Втім, культового статусу у «Молодого Папи» це аж ніяк не забере.
У фокусі: «Наслідки любові», «Це має бути десь тут», «Велика краса», «Юність»
У фокусі: «Наслідки любові», «Це має бути десь тут», «Велика краса», «Юність»
Одні бачать в його фільмах концентрований несмак, що без усілякої міри експлуатує найдражливіші теми. Інші – сінефіла, що робить кіно з чистого задоволення… а ще «зі сперми, крові і сліз», як зізнається Ное вустами свого персонажа. Мають рацію ті й інші. Говоримо про стрічки, що зробили Гаспара Ное легендою – тобто буквально про кожну його стрічку.
У фокусі: «Незворотність», «Вхід у порожнечу», «Любов», «Екстаз»
У фокусі: «Незворотність», «Вхід у порожнечу», «Любов», «Екстаз»
Від Догми-95 та трилогії «Золоте серце» – до прокатної долі обох частин «Німфоманки» та «Дому, який побудував Джек». Режисерський стиль Трієра неодноразово еволюціонував і змінювався разом з візуальними рішеннями, яким також приділимо увагу на лекції, аби прослідкувати шлях несамовитого данця від ручної камери «Ідіотів» через статичний мінімалізм «Доґвіля» до цитат Тарковського в «Антихристі».
У фокусі: «Та, що танцює в темряві», «Доґвіль», «Меланхолія», «Німфоманка»
У фокусі: «Та, що танцює в темряві», «Доґвіль», «Меланхолія», «Німфоманка»
«Красива робота», що прирівнює військові тренування до балету, а маскулінність – до вразливості. «Неприємності щодня», де близькість дорівнює болю, а сексуальність та агресія змішані нерозривно. Зрештою, «На висоті», де сама ідея відчуження набуває у буквальному сенсі космічних масштабів. Радикальна Клер Дені – авторка з насиченою кіномовою та роботами, що провокують уяву навмисними сюжетними лакунами.
У фокусі: «Красива робота», «Неприємності щодня», «На висоті»
У фокусі: «Красива робота», «Неприємності щодня», «На висоті»
Майстер, який переживав піки слави чотири десятиліття поспіль, що межували з умовним забуттям. Режисер, чиє ім’я стало синонімом сюрреалізму на великому екрані. Зрештою, автор «Твін Піксу», що спромігся повернутись до прихильників за 25 років на власних умовах – та ще й створити 18-годинний фільм замість телесеріалу. Девід Лінч – універсальна фігура автора, який не знімав повного метру 15 років, і поза тим зміг лишитись актуальним.
У фокусі: «Голова-гумка», «Синій оксамит», «Загублене шосе», «Малголленд Драйв»
У фокусі: «Голова-гумка», «Синій оксамит», «Загублене шосе», «Малголленд Драйв»
Лектор
Лук’ян Галкін
Виконавчий продюсер телеканалу UA:Культура (Суспільне мовлення України), співзасновник видання про кіно Moviegram, лектор Kyiv Academy of Media Arts, експерт Українського Культурного Фонду, член Спілки кінокритиків України
Формат навчання
Після оплати ви отримаєте лист з описом процесу навчання та посиланням на особистий кабінет, де з'являться записи лекцій
Мова викладання – українська
Курс підійде як слухачам, які бажають познайомитися з темою, так і тим, хто хоче впорядкувати вже набуті знання
Курс розрахований для будь-якого рівня знань
Переглядайте лекції, коли вам зручно
Якщо ви маєте додаткові питання, радо відповімо на них за телефоном (095) 493 04 04
Залишайтеся з нами та стежте за нашими новинами
2020 - 2022.
© Культурний Проект
